Конкурсний відбір керівництва Державного бюро розслідувань: половину шляху пройдено
Будь-який конкурсний відбір – це технологія, тобто послідовність різних за формою і змістом етапів, спрямованих на досягнення єдиного кінцевого результату – обрати найкращого (-их).
Це означає, що остаточний результат не залежить від якогось одного етапу, а є наслідком комплексу заходів відбору. Технологія конкурсу дозволяє сформувати цілісне уявлення про кандидата, що складається з таких пазлів, як рівень його професійної підготовки, ділових та особистісних якостей, біографічних даних і т.д.
Сьогодні існує ціла наука конкурсного відбору персоналу, в межах якої найбільш релевантними вважаються такі методи: тестування, ситуаційне моделювання, рольові ігри, дискусія, публічний виступ, аналіз документів, оцінка рефератів та експертне опитування.
Якщо уважно ознайомитися зі статтею 5 регламенту конкурсної комісії, проаналізувавши передбачені в ній етапи, вимоги про надання кандидатами есе, публічного захисту свого бачення перших кроків на керівній посаді в ДБР, послухати питання на співбесідах, то стане очевидним, що комісія прагне забезпечити максимально об’єктивну технологію конкурсного відбору. Тим більше що мова йде про обрання керівного тріумвірату одного з ключових органів у правоохоронній системі країни.
На даний момент пройдено вже половину етапів конкурсу. За результатами кількох тестувань та шерега співбесід комісія визначила кандидатів з найкращою комбінацією професійних знань та управлінським потенціалом (включаючи розуміння адміністративних завдань, зокрема як побудувати структуру ДБР від центрального рівня до територіальних управлінь). Тести складали і проводили експерти, в тому числі із міжнародних організацій, есе і свої бачення діяльності ДБР кандидати захищали публічно. Спостерігати за процесом тестування завдяки прямій трансляції могли всі охочі, для представників ЗМІ монітори були виведені в окремий зал, поспілкуватися з кандидатами журналісти мали змогу відразу після здачі ними тестів.
Відтак на екваторі конкурсного відбору маємо результат – список із 19 конкурсантів, котрі боротимуться за право очолювати ДБР у наступних етапах. Тих, хто рахує бали кандидатів і на цій підставі визначає «фаворитів» конкурсу, хотілося б ще раз закликати прочитати регламент і «теорію конкурсів» – підсумки кожного етапу не сумуються для фінального відбору. Якщо конкурсант набирає найбільшу кількість балів, наприклад, за співбесіду, це аж ніяк не робить його фаворитом конкурсу загалом. Його показник – відображення його успіху саме під час співбесіди. Високі результати на окремому етапі конкурсу автоматично не роблять жодного претендента керівником ДБР і навіть не дають йому жодних пріоритетів, звичайно, окрім пропускного квитка до наступного етапу.
Друга частина конкурсу, яка розпочнеться незабаром, має метою перевірку і тестування кандидатів за одним з найважливіших критеріїв – критерієм доброчесності. По суті, всі попередні методи відбору були спрямовані на виявлення професіоналів, чиї знання, навички і досвід дозволили б ефективно керувати Державним бюро розслідувань. Але чи завжди професіонал (із системи чи поза нею) здатен очолювати надважливий орган з ключовими правоохоронними функціями? Чи достатньо одного лише професіоналізму для цього? Очевидно, що ні. Такий суто технократичний, позитивістський підхід залишає за дужками вкрай значущі морально-етичні якості кандидата. Тому другий етап включатиме спецперевірку, власне тест на доброчесність, а також психофізіологічне випробування на поліграфі. «Детектор брехні» вперше на законодавчому рівні застосовуватиметься в такого роду конкурсах як окремий етап з метою виявлення можливих правопорушень, скоєних претендентом на посаду в минулому. Результати такого дослідження не є відсіювальними, але як інформація ймовірного характеру будуть використані під час проведення співбесіди з конкурсантом. Тієї самої заключної співбесіди з рейтинговим голосуванням, котра й визначить остаточних переможців конкурсу.
В цій частині конкурсного відбору позиція громадськості набуває особливого значення. Не політиканство, не зрадофільство і не спекуляції чи гадання, а конкретні персоналізовані питання, котрі хвилюють чи, на думку будь-якого небайдужого громадянина, не дозволяють конкретному кандидату обійняти посаду в ДБР, на яку він претендує.
Безумовно, що всі порушені конкретні питання будуть вивчені наскільки це практично можливо і стануть предметом обговорення з кандидатом на співбесіді. Адже зрілість суспільства полягає у здатності робити свідомий вибір, керуючись об'єктивними фактами і обставинами.
Вирішальна співбесіда буде складною, бо інакше неможливо. А отже, інакше й не буде.
Список кандидатів на зайняття керівних посад у Державному бюро розслідувань:
- Буряк Олександр Олександрович
- Варченко Ольга Олександрівна
- Вовк Василь Васильович
- Голобутовський Роман Зіновійович
- Горащенков Олексій Миколайович
- Григоров Олег Олексійович
- Гупал Роман Миколайович
- Клименко Віктор Анатолійович
- Корж Анатолій Степанович
- Македон Юрій Миколайович
- Матіос Анатолій Васильович
- Палатов Сергій Олегович
- Теличко Вадим Дмитрович
- Трофименко Володимир Михайлович
- Труба Роман Михайлович
- Усатий Григорій Олександрович
- Харкевич Олексій Олександрович
- Чобіток Богдан Петрович
- Чурсін Олександр Вікторович