Ми самі створили міф про Крим та кримчан

Євроуніверситет прибув до Сімферополя. Був упевнений, що тут буде чи не найскладніше спілкуватися на тему євроінтеграції. Гадав, що серед кримчан сильно вкорінені міфи про загрози Євросоюзу.

Виявилося, що я сам створив для себе міф про кримчан ;) Каюсь. У Криму достатньо єврооптимістів, які дадуть фору багатьом поборникам митноінтеграції. Не все було, звісно, гладко. Парочка відвертих провокаторів (під виглядом захисників православ'я) намагалася «розвінчати» переваги Угоди про асоціацію. Але вони швидше дискредитували самі себе, аніж ЄС.

Надто переконливо виглядав наш євролектор - Мартін Дей, заступник посла Великобританії. Найважливіше: молоді кримчани самі вступили в полеміку, попросивши євроненависників залишити свою агресію при собі і дозволити Україні стати справді європейською країною.

Що запам'яталося ще? Відвідини бібліотеки в Таврійському університеті, де зберігаються тисячі книжок, деяким із яких по два-три століття. Зокрема, одне з видань Біблії Мартіна Лютера Кінга 1721 року. Керівниця бібліотеки зауважила: європейська культура визначила творення російської культури. Як прикро, що її слів не чули захисники православ'я, які експлуатували годиною пізніше тему про бездуховну Європу.

А ще запам'яталися слова кримського студента, який, дякуючи Мартіну Дею, відніс Британію до «близького зарубіжжя». Спершу подумалось: він, напевно, обмовився. Але ні, студент продовжив свою думку: «Справді близького, бо скоро ми станемо ближче до Євросоюзу».