Як голландці обманюють самі себе

Перші результати екзит-полів сьогоднішнього референдуму в Нідерландах показують незначну перевагу прихильників асоціації ЄС з Україною. Ймовірно, показники голосування так і балансуватимуть на межі «за» і «проти», аж поки не буде встановлено остаточний результат, який, швидше за все, не означатиме впевненої перемоги тієї чи іншої позиції.

Так чи інакше, для нас особливу актуальність представляють аргументи противників асоціації, оскільки їх мотивація залишиться проблемою для євроінтеграції України і після референдуму. Крім того, ці аргументи є актуальними і для євроскептиків інших членів ЄС, що диктує необхідність навчитися протистояти подібним переконанням.

Попередньо слід зазначити, що не всі побоювання противників асоціації є наслідком пропагандистської «обробки». Наприклад, застереження з приводу високого рівня корупції в Україні, безумовно, має всі підстави, однак можливий вплив цього негативного феномену на голландців все ж доволі сумнівний і необґрунтований.

Натомість серед явно міфічних мотивацій нідерландських громадян, які виступають проти асоціації, перше місце посідає страх перед немилістю Путіна. Агітатори намагаються переконати людей, що подальша євроінтеграція України розізлить російського президента, а це загрожує Європі путінською агресією. На другому місці стоїть переконання, що більшість, чи принаймні значна частина, українців самі не підтримують асоціацію з ЄС, тому ратифікація останньої призведе до посилення громадянської конфронтації в Україні і дестабілізує східний кордон Європи. Висловлюючись проти, нідерландці, відтак, рятують нас самих. Третю сходинку хіт-параду самообману займає євроскептична ідеологема, яка напряму не стосується України. В її основі лежить уявлення про те, що відтепер в Європі кожен сам за себе, і подолати мігрантську кризу, економічні та безпекові проблеми наодинці буде простіше, ніж в рамках ЄС, так як останній стримує розвиток окремих членів спільноти. Сюди треба додати, що більш як третина (!) противників асоціації з Україною взагалі не розділяє європейські цінності (дані соцопитувань). Інший страх голландців ховається в уявленні, ніби асоціація – це останній крок до членства України в ЄС, попри те, що навіть публічні заяви лідерів Євросоюзу не віщують нам такої перспективи в найближчі четверть століття. Нарешті, громадян Нідерландів змогли до певної міри переконати і в шкідливості асоціації для економіки Королівства, що однозначно спростовують представники голландського бізнесу.

Звісно, наведений список агітаційних оман далеко не вичерпний, проте і його достатньо, аби переконатися в тому, що голландці просто себе обманюють, адже кожен із зазначених аргументів реально діє з точністю до навпаки. Стрімке поширення подібних точок зору свідчить і про те, що популізм притаманний не тільки Україні, а й розвиненим європейським демократіям. Щоправда, ця гра в народовладдя, яка більше походить на зухвалу політичну провокацію, може в підсумку наламати дров не так для Києва, як для Брюсселя. Бо більшість викликів, з якими сьогодні зіштовхнувся Європейський Союз, потребують діаметрально протилежної реакції європейського соціуму від тих переконань, які стають дедалі популярнішими і апогеєм яких наразі виступає нідерландський референдум. А що стосується України, то насправді жоден результат голосування в Нідерландах не може стати запорукою ані успіху, ані провалу нашої євроінтеграції. Всі розуміють, що успіх цього процесу, мабуть, найменше залежить від самого ЄС.