Життя після «смерті» та третє народження Аркадія Бабченка
СБУ має довести, що у неї не було іншого виходу
Хвилю некрологів, гнівних заяв, гіпотез і висновків (серед яких був і мій коментар на DW) через повідомлення про вбивство у Києві російського журналіста Аркадія Бабченка, в середу ввечері, 30 травня, несподівано зупинили голова Служби безпеки України Василь Грицак і генеральний прокурор Юрій Луценко. Вони заявили, що «вбивство» Бабченка - це спецоперація українських силовиків. Її мета - вийти на слід тих, хто справді хотів убити його. «Воскресіння» журналіста викликало радість у його колег в Україні: він живий-здоровий, добро перемогло зло, СБУ перемогло ФСБ. Але неприємний післясмак від цієї історії все ж залишився.
Порятунок «Старшини запасу»
Першими жертвами спецоперації СБУ з порятунку Аркадія Бабченка (який пише у соцмережах під ніком «Старшина запасу») стали журналісти. Повідомлення про розстріл у Києві колеги буквально підірвало інформаційний простір: десятки телеефірів, прямі включення з місця трагедії, публікація фоторобота підозрюваного у скоєнні злочину, квіти біля телеканалу, де виходить програма Бабченка, траурні стрічки на його фотографіях. Так прощалися з журналістом-героєм, проклинаючи вбивць. Свої співчуття з приводу загибелі встигли висловити ОБСЄ, США, Великобританія та інші.
Оплакування Аркадія тривало 18 годин. Після «вбивства» він раптом «воскрес» під час брифінгу голови СБУ і генерального прокурора як безпосередній учасник інсценування вбивства, організованого українськими спецслужбами. Саме вони, за їхніми ж твердженнями, врятували журналіста від неминучої загибелі, яку готував кілер (який перейшов на бік СБУ) та організатор, який діяв в інтересах російських спецслужб. Два місяці тривала спецоперація, місяць у ній був задіяний Аркадій Бабченко. За словами силовиків, операція завершилася успішно, організатор під арештом.
Репутація і чесність Аркадія Бабченка не викликають сумнівів. Він брав участь в інсценуванні СБУ, оскільки на кону було його життя. До нього запитань немає. Є запитання до спецслужб. Головне з них - чому в цю спецперацію була втягнута вся країна і світова спільнота. Україна чотири роки живе в стані війни. За добу нас змусили повірити у вбивство відомого журналіста, а потім - в його «воскресіння». Можливо, цього вимагали обставини. Напевно, іншого виходу не було. Спецслужбам, звичайно, видніше. Але точну відповідь ми отримаємо тільки після того, як буде засуджено організатора вбивства та названі імена замовників.
СБУ має довести, що у неї не було іншого виходу
У всій цій історії показовою була реакція Москви. Ввечері 29 травня, буквально через півгодини після появи інформації про вбивство Бабченка, слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за фактом загибелі російського журналіста, а спецпредставник Росії в ООН згадав про Аркадія на засіданні Радбезу і затаврував ганьбою українську владу. Словом, інсценування СБУ виявилося непоганою наживкою для російської влади, яка оперативно вирішила скористатися ситуацією у своїх цілях.
СБУ і Генпрокуратура України стверджують, що Москва причетна до підготовки вбивства Бабченка, яке обійшлося їй в 30 тисяч доларів США. І якщо весь світ став свідком спецоперації з порятунку російського журналіста, то українські силовики тепер просто зобов'язані в суді довести провину тих, хто, за їхніми словами, готував замах не тільки на Бабченка, а й ще на 30 відомих людей. Тим більше, що СБУ вже продемонструвала відео затримання організатора.
Історія з Бабченком, мабуть, повинна стати частиною великої справи проти Росії. Є надія, що критика інсценування вбивства журналіста з боку ОБСЄ, Ради Європи або «Репортерів без кордонів» не завадить цьому. Питання в іншому - чи збережеться довіра суспільства і Заходу до українських силовиків. Вони повинні довести, що в них просто не було іншого виходу, крім інсценування вбивства.
Життя після «смерті»
29 травня 2014 року на Донбасі доля вже подарувала другий день народження Аркадію Бабченку. Він уникнув смерті, не сівши у гелікоптер з українськими військовими, який потрапив під обстріл бойовиків. Тоді загинули 14 людей. Рівно чотирма роками пізніше він «народився» втретє. Після інсценування вбивства журналіст, будемо сподіватися, проживе довго. Особливо після того, як його «поховали» найближчі друзі та колеги, написавши прощальні слова і некрологи.
Відтепер до Бабченка, очевидно, буде прикута особлива увага російських спецслужб, які працюють в Україні. Президент Порошенко вже оголосив про те, що надасть журналістові та його родині держохорону. Це правильно. Росія, як свідчить отруєння Скрипаля, не прощає перебіжчиків. Тим більше, якщо вони виставляють Кремль на загальне посміховисько. Бабченко наважився це зробити.