Гільйотина за ширмою: закони «16 січня» ніхто не відміняв
Минулого пленарного тижня у парламенті розпочалась дискусія щодо «фіктивної» відміни законів, що були проголосовані 16 січня.
Минулого пленарного тижня у парламенті розпочалась дискусія щодо «фіктивної» відміни законів, що були проголосовані 16 січня. Дискусія як розпочалась, так і закінчилась. Окрім словесної перепалки ніяких правових дій вчинено не було. Але факт залишається фактом: 28 січня парламент проголосував закон № 732-VII, де прописано, що втратили чинність 9 Законів із переліку тих, що були прийнятті 16 січня 2014 року. Однак насправді зміни в законодавстві, внесені законами «16 січня», не можна вважати такими, що втратили чинність, анульовані, скасовані тощо. Оскільки зміни вносяться до основного нормативно-правового акту, а не до акту про внесення змін до нього. Фактично треба було розробити та ставити на голосування дзеркальні законопроекти. Зрозуміло, що перемога, яку декларує опозиція, насправді, оманлива. У результаті це може призвести до того, що теоретично певні дії зараз кваліфікуються як законні, але за іншої політичної доцільності можуть стати протизаконними.
Окрім цього є незрозумілою позиція Міністерства юстиції України як інституту, що має першочергово забезпечувати дотримання правової політики в Україні. Мінюст офіційно наголошує, що відповідні зміни до Законів від 16 січня 2014 року втратили чинність з набуттям чинності Закону від 28 січня 2014 року та відновили дію попередні редакції норм Законів та Кодексів, до яких вносились зміни Законами від 16 січня 2014 року.
Виникає логічне питання: хто відновив попередню редакцію, якщо в Законі від 28.01.2014 р. № 732-VII про це нічого не сказано?
Напрошується ще одне питання: невже «шкутильгає» кваліфікація фахівців профільного міністерства та відповідних працівників апарату Верховної Ради України (мова не йде про народних депутатів, які, в своїй переважній більшості, далекі від «незрозумілих матерій» юриспруденції). Навряд чи. Думаю, у нашому випадку можна стверджувати про невипадковість нехтування вказаними особами правилами нормопроектування. Виникає також інше питання – чому опозиція проковтнула фіктивну відміну і чого можна очікувати у майбутньому? Чи не є це спланована махінація Банкової?
Не виключаю, що у найближчі перспективі подібні дії Верховної Ради, а саме прийняті акти, можуть стати предметом розгляду Конституційного Суду України щодо дотримання норм Конституції при ухваленні відповідних законів і, як наслідок, можуть бути визнанні неконституційними. Тобто, з прийняттям Закону від 28.01.2014 року парламентом було закладено бомбу, яка може активізуватися будь-якої миті – у разі ініціювання зацікавленими сторонами відкриття відповідного конституційного провадження. Не виключаю, що у ПР під сукном лежать уже зібрані підписи під поданням до Конституційного Суду.
У результаті, якщо протягом певного часу офіційно буде визнано помилковість скасування законів «16 січня», то всі дії суб’єктів правовідносин, на які поширюються вказані законодавчі зміни, будуть трактуватися в межах вказаних норм, і до порушників мають застосовуватись санкції передбачені, зокрема, Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення тощо. А це більше 5-ти років – такі строки давності. Кримінальні проступки, які передбачені змінами, це злочини середньої тяжкості та тяжкі (згідно КК України).