Смоленська катастрофа. Десять років потому
Катастрофа Ту-154 доповнила перелік похмурих для Польщі сторінок
10 квітня є трагічною датою для польського народу. Саме на цей день щороку припадають чергові роковини від дня авіакатастрофи президентського літака Ту-154 у Смоленську, внаслідок якої загинув президент Республіки Польща Лех Качинський, його дружина Марія Качинська, низка високопосадовців країни, громадських діячів, представників духовенства та члени екіпажу — усього 96 осіб.
Сказати про те, що новина того квітневого дня, від якого нас відділяє десятиліття, шокувала і Польщу, і світ, — це не сказати нічого. Втрата багатьох представників національної еліти стала новою болючою раною Польщі. А Смоленщина вкотре стала символом трагедії для польського народу.
Щодо зазначеного, то дійсно, край біля теперішнього білорусько-російського кордону оповитий певним фаталізмом для поляків. Деякі ключові події є тому підтвердженням:
- ціла серія кривавих середньовічних конфліктів між Польською монархією та Московщиною, коли перша втратила контроль над Смоленською землею, в якій полягло чимало польського люду;
- участь польських вояків у складі армії Наполеона Бонапарта під час французько-російської війни, бойові дії якої, зокрема, мали місце за Смоленськ і де поклав свою голову бригадний генерал Варшавського герцогства Міхал Грабовський;
- масовий розстріл у 1940 році у Катинському лісі (Смоленська область) польських громадян органами НКВС СРСР — на відзначення 70-х роковин подій яких й прямувала польська делегація на чолі з президентом Качинським.
На жаль, катастрофа Ту-154 доповнила перелік похмурих для Польщі сторінок. І дана подія стала не менш загадковою, ніж ті, що мали місце в часи далекої минувшини.
Пройшло ціле десятиліття. Багато відбулось дискусій, суперечок і навіть відвертих обвинувачень сторін одна одної щодо причин трагедії. Та все ж, пам’ятні заходи у тому чи іншому форматі відбувалися щорічно. Цілком логічно, що, з огляду на ювілейну дату, перед польським урядом постало питання про направлення до Росії делегації для участі у пам’ятних траурних заходах, що стосувалися двох трагічних подій — Катинської та Смоленської.
Так, прем’єр-міністр Матеуш Моравецький мав намір 10 квітня 2020 року вилетіти до Катині і Смоленська. До складу польської делегації мало входити 49 осіб, серед яких співробітники Державної служби охорони й військової допомоги. Польща для цієї мети подала відповідний запит до російської сторони. Враховуючи спалах коронавірусної хвороби COVID-19, що вразила чи не кожну країну світу, запит також включав прохання пройти процедуру карантину. На що, зі свого боку, МЗС РФ на початках підтверджувало, що офіційні Москва та Варшава організовують візит польської делегації до Смоленська і Катині 10 квітня, беручи до уваги умови, пов’язані з пандемією коронавірусу.
Тим не менш, як 3 квітня пояснив голова канцелярії Ради Міністрів Міхал Дворчик, Росія не надала однозначної відповіді щодо логістики. За словами Дворчика, представниками РФ, незважаючи на заявлену згоду на такий візит, не було надано чіткої письмової відповіді на подані прохання щодо цього візиту. Через що останній було перенесено на невизначений час.