Гібридна війна: ми постійно запізнюємось
Чому ми постійно затримуємось, не встигаємо вчасно, коли дія чи крок несли б максимальний ефект?
За будівництво Керченського мосту Росію можна і треба було уже давно засудити на міжнародному рівні, тобто, з винесенням конкретних судових рішень. Кремль би уже з цим парився і Вовік на своєму КАМАЗі був би по сприйняттю цілком на рівні Кім Чен Ина.
З СНД треба було вийти, грюкнувши дверима, ще чотири роки тому, а не лише зараз відкликати звідти своїх представників. (Цікаво, що вони там досі робили, чим був зайнятий їхній робочий день?).
І Вишинського треба було брати за ж. ще тоді, коли Пуйло з Шойгою відзначили його медалькою за загарбання Криму.
Якщо це не державна зрада, то тоді що це? Жаліємося що програємо в інформаційній війні? А яка ж може бути у ній перемога, якщо ми інформаційних приводів не створюємо, «снарядів» у ЗМІ не підносимо?