Геополітичну «модель Кісінджера» знищено. Потрібна нова
Третя світова – ніяка не «гібридна», а справжня – уже іде і почалася вона – ще у 2001 році
Здається, ми саме зараз переживаємо найтяжчі дні від початку Великої війни. Рік, півроку тому – було легше – всі в Україні чекали наступу, і чого тільки в своїх мріях не малювали… Дійсність виявилася жорсткою. Свіже повідомлення: Інститут вивчення війни інформує, що рашисти в районі Роботиного почали відновлювати мінні поля, які ЗСУ проривали такими зусиллями і такою кров'ю...
Тож у довгу війну, в усвідомлення її неуникненності треба входити, як в крижану воду.
Недавно прослухав блог одного «хорошего русского». Він розмірковував, як їм на «виборах-2024», якщо не перемогти Путіна (це неможливо), то хоча б явити реальну йому опозицію, дати зрозуміти, що він там не один «гуляє». І блогер констатував неприємний факт: у Путіна з'явилася нова дуже чисельна електоральна група, яка щиро голосуватиме за нього, не думаючи про наслідки. Це населення сотень містечок, які за совітів створювалися навколо оборонних підприємств. 30 з лишком років вони занепадали, але ось уже з рік, коли стало зрозуміло, що «Киева за три дня» не буде – там розпочався справжній ренесанс. Запускають давно зупинені цехи, щось клєпають/пошивають, робочих місць – валом, спеціалісти, робочі руки – на вагу золота. Зарплати виросли втричі, в магазинах все є. Чому ж не голосувати за Путіна?
Ви скажете, ну як же? Хіба вони не розуміють, що економіка імперії падає в прірву? Що Захід увів безпрецедентні санкції, і тому це «розквіт» перед невблаганною зимою, коли нафту з газом не видобудеш і не продаси, мікросхеми «з пральних машинок» скінчаться, як і гроші... А от не розуміють – «адін раз живут».
То де ж обіцяний аналітиками крах російської оборонки? А це просто підтверджується пророцтво Карла Маркса, про ступені пожвавлення капіталу залежно від норми прибутку. При найвищій нормі, скажімо,100% – немає злочину, на який би не пішов заради неї капітал, хоч би й під страхом смертної кари. От вони і йдуть на такі злочини не лише проти України, проти своїх країн – теж. А це не лише орбанівська Угорщина, це й бізнес синьо-жовтої Швеції, і компанії з «все про «русских» знаючої» Фінляндій, і ділки з беззастережно дружніх країн Балтії… І що залишається вільному світові? Може, карати зрадників «смерттю»? Економічною, звісно.
Але як піти проти свого дітища – вільної ринкової економіки – цивілізованому світу?
По-перше, прийняти, нарешті очевидне: Третя світова – ніяка не «гібридна», а справжня – уже іде і почалася вона – ще у 2001 році. Велика війна в Україні (2022) і Великий терор в Ізраїлі (2023) – це лише її спорідненні фрагменти. Тож розмови про «уникнення ескалації» уже давно не мають жодного сенсу.
По-друге, «глобалізована економіка», геополітична модель «ім. Генрі Кісенджера», проіснувавши рівно 50 років, з першої Війни Судного дня, остаточно самознищалась, точніше – вона зжерла сама себе. Символічно, що це визнав сам столітній Кісенджер, закликавши Захід до консолідації і форсованого прийому України в НАТО. Бо Заходу треба вижити, адже вісь Зла – Китай – Росія- Іран плюс дрібніші тоталітарні шавки – реальність і уже давно виступає Єдиним фронтом. Перемогти вона не може за визначенням, бо залишиться без грошей і технологій, але зруйнувати у нападі безумства й ненависті все і вся – цілком здатна.
Тож облиште, нарешті, ваші смішні «санкції». Припускаю, що шлях - це ультиматум за потреби і повна блокада у разі його невиконання. Так, це ударить по всіх, по «золотому мільярду» теж. Але ж тимчасово, у разі перемоги.
Хтось знає інший вихід?