Кому потрібні такі Олімпійські ігри?
На наших очах світобудова не руйнується – її уже зруйновано
Цю Олімпіаду я не дивлюсь, не слідкую за нею, ні за кого не вболіваю, мені до неї абсолютно байдуже. І це пов’язано не лише з ганебними маніпуляціями наскрізь корумпованого МОК навколо «не того» шлему в українського скелетоніста Владислава Гераскевича.
Так само я не слідкував і за кількома попередніми олімпіадами, мені вони запам’яталися лише тим, як під їхнім прикриттям нацистська федерація готувалася до розбійних війн, або вже вела їх проти своїх сусідів. У 2008 проти Грузії, у 2014-му, 2016-му, 2022-му – проти України. І світовій «спортивній громадськості» так само тоді було байдуже до кривавих злочинів у виконанні путінських нелюдів.
Риторичне запитання: Як би відреагував на всі ці проплачені «піруети» сучасного МОК барон П’єр де Кубертен, ініціатор відродження Олімпійських ігор сучасності як символу шляхетності, гідності і чесних змагань між атлетами?
На наших очах світобудова не руйнується – її уже зруйновано. На мертві руїни перетворилися ледве не всі міжнародні структури, на яких трималася конструкція. Нема уже фактично ООН з її імпотентним Радбезом, перетворилася на посміховисько ОБСЄ, блок НАТО уже не є фундаментом стабільності у Старому світі, він скидається радше на немічного інваліда, а Червоний хрест - ледве не на свій антипод «Криваву сокиру» несправедливості… Тож нема чого дивуватися, що МОК не є і не може бути виключенням у цьому ряду.
Тоді ще риторичне запитання: Кому потрібні такі Олімпійські ігри?