Нас хочуть переконати, що Шеремета вбили абсолютні дилетанти

Вас цікавить який був мотив у зловмисників, які вбили Шеремета? Звісно, те, що кажуть про внутрішню дестабілізацію» «аваківці» - це повна маячня. Але є інший варіант з розряду політико-психологічних мотивів. А саме – дискредитація держави Україна в очах міжнародної спільноти. Бо слабкі та непрофесійні інституції - це і є ганьба держави. І тут, якщо пригадати літо 2016 року – то чому б і ні – версія цілком підходяща. І мети, до речі, на відміну від «дестабілізації», цілком було досягнуто – бо вбили серед білого дня відому людину і три з половиною роки українські «органи» безуспішно це розслідували, незважаючи на всі заклики знайти і покарати вбивць та замовників. І це при тому, що їм допомагали – експерти приїздили з Європи та США. Це не дискредитація держави? Це саме вона і є!

А тепер, коли злочин «розкрито» і виявилося, що весь цей час поліція не могла упіймати групу абсолютних дилетантів! Таких, здається, які несуть Бог зна що по телефону і нікуди не думають бігти, коли до них з усіх боків, не ховаючись, починають підбиратися слідчі. Та їх можна брати голими руками і пачками! Один лише епізод з «розвідницею» чого вартий, де особа в шортах (слідство намагається довести, що це Яна Дугарь, хоча всім очевидно, що це не вона) знімає на телефон камери спостереження, які в цей час знімають її! Навіщо? Ну, зрозуміло, щоб слідству було легше її знайти… Це все не дискредитація?

Нарешті, 12 грудня почався, ми це маємо право припустити, третій етап спецоперації під назвою «Дискредитація України». Слідство, та й ще в присутності президента та генпрокурора пред’явило результат своїх трирічних з гаком титанічних трудів, з яких, як давно казав старий метранпаж (випусковий) газети «Комсомольское Знамя» Семен Аронович Магида – ЛОШАДИ СМЕЮТСЯ! І зараз весь цей треш розглядатиметься в суді, буде проштовхуватися прокурорами, трощитися адвокатами та все одно протаскуватиметься суддями з породи українських суддів. А потім – оскаржуватиметься і знову обсмоктуватися всіма згаданими представниками на очах заскоченої зарубіжної преси і до всього звиклої вітчизняної публіки. А це якого рівня буде дискредитація?

Хто може бути замовником всього цього, мабуть, ясно. Але навіщо слухняно виконувати настільки безперспективний сценарій, тим більше, що його, можливо, й не було зовсім?