Навіщо треба стільки прогнозів про контрнаступ
Кращого способу деморалізувати, заплутати ворога годі й шукати
Усі ці нескінченні розмови про український контрнаступ це, по-моєму, вже наша, українська ІПСО.
От ви, лишень, уявіть собі, узагальніть: протягом, як мінімум, чотирьох місяців тільки про це й розмов звідусіль. Слова – часто прямо протилежні, спростовують одне одного, називається різний час – як земля підсохне, як Великдень відгуляємо, наприкінці весни, на початку літа… Напрямки – то окремо треба: Південь, Схід, одразу на Армянськ, спочатку на Ростов/Таганрог. І нарешті, – родзинка: з усіх напрямків одночасно ЗСУ атакуватимуть, а там визначимось, де краще піде – і ще притиснемо.
Мені здається, що кращого способу деморалізувати, заплутати ворога годі й шукати. Тож вони й бояться, істерять.
Одне лише прохання до співвітчизників: поставтеся до цього з розумінням. А то я бачу, що в декого здають нерви від цього невпинного потоку життєво важливого й доленосного.
Спокійно. Це так треба. Я цілком серйозно. Все буде Україна!