Вибору нема: тільки удар відплати

Треба відшукати можливості, щоб жорстко наносити удари відплати за кожний такий день, який пережила Україна 26 червня 2022 року

Це уже не просто слова, що Україні треба навчитися жити, як Ізраїль, це – імперативна вимога часу

Кілька років тому я пережив ракетну атаку в місті Ашдоді на півдні Ізраїлю. Уже років тридцять, усі нові квартири в Ізраїлі обов’язково будуються з індивідуальним бомбосховищем, кімнатою з підсиленими стінами і з можливістю герметичного закривання. На івриті це називається «мамат». Але будинок, в якому ми знаходилися, був побудований раніше введення цієї норми, і тому там діє інше правило.

Щойно завиє сигнал тривоги, всі мають вийти з квартири на сходову клітину і спуститися на півповерху нижче. Ми вийшли. З інших квартир також повиходили люди – ззовні, всі були підкреслено спокійні, навіть діти не пустували – звикли. Потім почулися дві «бавовни» – незрозуміло було, чи то влучення терористичних «касамів», чи спрацював протиракетний «Залізний купол».

Ще за хвилину прозвучав відбій і нам запропонували повернутися до квартири. І всі сусіди теж розійшлися по своїх домівках, зберігаючи якийсь дивний для нас, приїжджих, підкреслений спокій звиклих до усього людей.

Ще за 5-10 хвилин в телевізійних новинах об’явили, що Армія оборони Ізраїлю нанесла удар по сектору Газа у відповідь на терористичну атаку. Цілі знищено.

Це я чого згадав сьогодні? А тому що нам треба починати відповідати рашистам! За кожну ракету, яка падає на українські міста треба відповідати! Жодна система ПРО і ППО не дає 100% гарантій. Тільки вчасний і адекватний удар відплати може не те, щоб зовсім відвернути атаки покидьків, але, принаймні, увести відносини з терористичним утворенням по сусідству в належне йому русло.

Розумію, що фашистська Росія це не сектор Газа – не той масштаб, не ті зброя та можливості. Але є спільне – абсолютна ненависть до нас і нелюдськість ворога, який не вибирає цілей і має одну мету – вбити. Тож це уже не просто слова, що Україні треба навчитися жити, як Ізраїль, це – імперативна вимога часу.

Відповідати. Здається, і наші союзники уже нас зрозуміють. Треба відшукати можливості, щоб жорстко і гарантовано наносити удари відплати за кожний такий день, який пережила Україна 26 червня 2022 року.

Переможемо.