Як саме Україна перебудує світ? Що пробачить, а чого – ніколи

Крім того, що Україна, її народ виявили дивовижну здатність до переможного спротиву, є у нас ще один стратегічний позитив. Він називається: ГІРШЕ УЖЕ НЕ БУДЕ, ЦЕ НЕМОЖЛИВО. А це означає, що БУДЕ КРАЩЕ, бо історія не зупинилася.

Яким буде «краще»? Про це обов’язково треба думати уже зараз, коли приречені на загин і безслав’я орди рашистських недолюдків ще намагаються атакувати українські міста.

І близько не претендую на аналітичні лаври, я просто хочу мріяти, спираючись на очевидне. Яким буде майбутнє?

Міжнародні організації.

1. ООН. Організація Об’єднаних Націй вона уже давно демонструє, що нездатна забезпечити виконання проголошених у 1945 році принципів та правил і тому реконструкції уже не підлягає. Українська Війна, нарешті, поставила це питання руба. Тож ООН має бути ліквідована, а на її місці (мабуть, за тією ж адресою, у Нью-Йорку) має бути створено нове світове об’єднання народів, здатне реально діяти задля блага усього світу. І нічого страшного, якщо на початках до неї можуть не увійти якісь країни, на кшталт, Російської федерації. Нехай побудуть на «обсервації» поки не навчаться поважати Закон – людський і Божий. Подробиць, наразі, не знаю, але це очевидно. Тож слово – спеціалістам.
2. ЄС. Європейський Союз, в цілому, проявив себе дієздатним міждержавним об’єднанням. Але він теж потребує підсилення та модернізації. Підсилення – ми уже всі це знаємо – не забариться. Але ще нагальніше для ЄС – створення власних військових можливостей. Багато років ця ідея стримувалася дуже поширеними побоюваннями, що це протирічить завданням НАТО. Українська Війна остаточно спростувала ці помилкові судження.
3. НАТО. Північно-Атлантичний Альянс, якщо й не підлягає докорінному переосмисленню і перебудові, як ООН, але глибокій модернізації підлягає точно. НАТО переконливо довело: захистити всіх своїх членів, не зважаючи на їхні розміри та ВВП, Альянс не здатний. І знаменита 5-та стаття не допоможе здолати питоме боягузтво та нездатність прорахувати перспективу. Можливе членство України в цьому майбутньому Альянсі треба буде розглядати по ходу реконструкції. Якщо остання йтиме в правильному напрямку, – САМІ ЗАПРОСЯТЬ.

Що ще має винести людство з цих героїчних українських днів лютого-березня 2022 року: не можна створювати міфів, а треба дотримуватися принципів. Чому це видається єдиним ключем для успішної перебудови світу?

Дивлячись нині на довжелезний список обрушених на Московію санкцій і компаній, які припиняють там роботу (багато з них аж ніяк не з соціально орієнтованим бізнесом, а з цілком очевидним використання у воєнній сфері) не можу не поставити запитання: то виходить, що оце все досі там працювало?! А нам же розказували, не чіпайте «Мінська», до нього санкції прив’язані! Які «санкції»?! Щоби вони кишені вашій не зашкодили?

…Тепер виходить, що треба було Україні зійтися з Рашею в смертельному герці, щоби вони почали чухатися. А битися, стікаючи кров’ю, заради їхньої свободи, заради нормального світоустрою, який спирається на Закон і справедливість, вони все одно залишають українцям.

Яка ж, не побоюсь цього слова, сволота…

…Це особливо важко відчувати в ці дні. Але альтернативи не існує: ми їм маємо якось це забути, не забуваючи, одночасно, те саме в ментальному коді нації.

А от Раші – нічого не забудемо і не вибачимо ніколи.