Участь в сертифікації «Північного потоку – 2» – боротьба за безпеку й інтереси України
Трубопровід не відповідає Європейському законодавству та не може бути сертифіковано в нинішньому стані
Дивлюся у майбутнє й очікую позитивного рішення Німецького енергорегулятора щодо участі Нафтогазу в сертифікації Північного Потоку – 2.
Нафтогаз подав заявку минулої п’ятниці. Саме це агенство відіграє ключову роль у подальшому рішенні, чи буде і як саме буде працювати російський газогін.
У своїй заявці ми виклали ключові аргументи, чому трубопровід не відповідає Європейському законодавству та не може бути сертифіковано в нинішньому стані. Чому ми як Нафтогаз могли це зробити? Нам дає таке право 66 розділ Закону Німеччини про енергетичну промисловість.
Що буде далі?
По-перше, ми очікуємо, що Німецький енергорегулятор схвалить участь Нафтогазу в процесі сертифікації. По-друге, ми очікуємо що енергорегулятор візьме до уваги наші аргументи в процесі формування своєї позиції.
Нагадаю, що енергорегулятор має час до 8 січня сформувати своє бачення. Після цього Європейська Комісія має 2 місяці (або 4 місяці, якщо залучить треті зацікавлені сторони) для оцінки рішення енергорегулятора. Потім енергорегулятор має ще два місяці для кінцевого рішення.
До речі, під час Саміту Україна–Євросоюз українська сторона передала Євросоюзу позиційний документ, де обґрунтовувала необхідність європейського діалогу щодо енергетичної безпеки та стійкості за участі таких держав-членів та партнерів як Україна. Також серед першочергових кроків було зазначено необхідність долучити Україну як зацікавлену сторону до оцінки Єврокомісією процесу сертифікації Північного потоку – 2.
У своїй заявці на сертифікацію ми юридично обґрунтовуємо такі позиції:
1. За нинішніх умов Північний потік – 2 підриває принцип солідарності як фундаментальний принцип функціонування Європейського Союзу. І це не просто красива політична декларація, це відсилка до конкретної статті основоположного документу Євросоюзу та рішення Європейського суду справедливості, яке стосувалося роботи іншого газогону.
2. Російська труба без дотримання правил погіршить конкуренцію на Європейському енергетичному ринку; погіршить безпеку енергопостачань; отримає привілейоване становище; створить шкоду учасникам ринку та споживачам, у тому числі Україні як ключовому транзитеру газу. Зрештою, Північний потік – 2 посилить європейську залежність від російського газу в умовах агресивної російської політики. У даному випадку ми даємо детальну аргументацію щодо тих аспектів роботи російського газогону, які надалі мають оцінити власне сам Німецький енергорегулятор, Міністерство економіки та енергетики Німеччини та трошки пізніше Європейська Комісія.
3. Нафтогаз наполягає, що оператор «Північного потоку – 2» має бути повністю відокремлений та незалежний від «Газпрому». А правила щодо доступу третіх сторін та недискримінаційні прозорі тарифи, що відображають реальні витрати на побудову труби, мають застосовуватися до всього трубопроводу від його кінцевої точки у Любміні в Німеччині до вихідної точки в Усть-Лузі в Росії. Власне, ці три ключові правила є вимогою Третього енергопакету.
Ми будемо продовжувати боротися за безпеку й інтереси України, поки є можливості й інструменти.