Хороший спортсмен чи героїчний в’язень Путіна – не є автоматично гарним політиком

Але чому ви так безкритично і сліпо вірите, що хороший спортсмен, відомий актор, навіть обдарований юрист чи скажімо героїчний в'язень Путіна, автоматично має стати новим Політичним Лідером Нації.

Політик - це теж високопрофесійна діяльність. І його оцінювати варто не за перенесені з іншої сфери таланти чи перемоги, а за власне політичними критеріями.

Перший звісно світогляд, що виростає з ідеології.

Друге, послідовність його політичної позиції. Організаційної приналежності, ідеологічної та політичної послідовності. Єдності та незмінності команди з якою йдеш.

І третє, історія політичної боротьби.

Де, з ким був під час визвольних змагань 1989-91 х. років.

З якої родини, роду походиш.

Що робив напередодні, під час помаранчевої революції.

Що робив щоб відбулася Революція Гідності і де й що робив під час Революції.

Яку лепту вніс у Священну війну з Росією.

Саме тріада «ідея, кадри, боротьба» є показовою для політика.

І звісно вже переведена у легенду «політична воля». Як здатність «гнути свою ідеологічну і політичну лінію» і «не прогинатися» з метою банальної вигоди і кон'юнктури.

Тут має нести відповідальність і виборець, який щовибори змінює свої партійні уподобання, інколи на ідеологічно протилежні. Це скажімо схоже, коли господар сіє пшеницю, через місяць розчаровується і пересіває засіяне кукурудзою, а ще через тиждень не дочекавшись результатів - засаджає картоплею. І врешті дивується, що окрім полови нічого не виросло.

А в нас як у класичної постколоніальної країни. Обирають за брязкальцями.

А потім дивуються чому місто в нокауті, хоча його очолює всесвітньовідомий спортсмен.

Чи приміром чому політика перетворюється у брудний цирк, коли політиками стають «чесні і чисті журналісти».

Чи скажімо, коли герой війни, стає політичним антигероєм.

І тут потрібно не лише обпльовувати і кричати: «Розіпни!» тому, кому ще вчора як Месії кричали: «Осанна!», а й подивитися в дзеркало.

Без сумніву військові ветерани - це кістяк майбутньої еліти Нації. Переконаний, що саме участь в Священній війні має бути першочерговим критерієм кадрового вибору і преференцій для потрапляння у владу.

Але за умови, коли ветерани мають стійкий світогляд та ідеологію.

Належать до організації, яка сповідує цю ідеологією і своїми діями її реалізовує.

Наразі військові ветерани в чужоідеологічний політпроектах є радше ширмою.

Тому фантастичною є віра в те, що доливаючи чисту воду у брудну бочку з гноївкою, можна буде отримати воду для пиття...

Бандерівське «ідея, кадри, боротьба» - ось запорука успішної політики.