Найстійкіша нація світу продовжує виборювати свою незалежність та зміцнювати ідентичність
Попри військову небезпеку через масовані ракетні атаки російської злочинної армії чимало західних політиків, журналістів та військових експертів поспішають до нас, щоб подивитися на країну героїв
Допомога Україні – на порядку денному в усьому світі, і це — один із компонентів запланованих геополітичних трансформацій напередодні контрнаступу ЗСУ. Суть у тім, що ми чи не перші з часів Другої Світової війни, хто чинить справжній опір останній диктаторській імперії на планеті. Від успіхів України напряму залежить і те, яким буде світ у третьому тисячолітті. Захищаючись, ми боронимо людство від російського неофашизму в його новій формі – рашизмі. Всі бачать, що динамічно зменшується кількість тих, хто тримав чорні прапори російських військових злочинців. Утилізація маніакальної, людиноненависницької орди триває. Візит Президента України Володимира Зеленського до Польщі підтвердив: чим більше надходитиме до України військової допомоги, тим швидше змінюватиметься ситуація в Бахмуті й на інших ділянках фронту.
Дейв Еггерс з американського журналу «The Believer» подає розлогий репортаж зі своєї поїздки до Києва та Чернігова, захоплюючись стійкістю та мужністю українців. Відвідавши Київську область та на власні очі побачивши наслідки «руzzкого міра». Журналіст зазначає, що, попри вчинені росіянами злочини, він зворушений непохитною рішучістю кожного українця, яких йому довелося зустріти. Він називає нас найстійкішою нацією на планеті.
В репортажі наголошується, що ключовим елементом російської стратегії є знищення української історії та культури: «Вони прагнули розмити, проковтнути українську ідентичність, поглинути її Росією». Путін намагався переконати світ, що України ніколи не існувало, але повномасштабне вторгнення спричинило протилежний ефект. «Кожен українець, якого ми зустрічали, палав національною гордістю… Усі, з ким ми спілкувалися, ненавиділи Росію з усією люттю. Де б ми не були, ми спостерігали відродження української ідентичності», – йдеться у статті.
Дейв Еггерс описує одну показову картинку, яка його дуже вразила: «У бібліотеці в Чернігові ми побачили дірку в даху, який пробила російська ракета. Але на першому поверсі побачили групу жінок, які брали уроки української. До того часу вони говорили тільки російською».
Про мовне відродження України пише і «Global Voices», називаючи це «тектонічним зсувом». Видання аналізує головний російський наратив про те, що якщо ви розмовляєте російською мовою, ви росіянин і, потребуєте «захисту». У статті наголошується, що «зміна мови є частиною цілої дискусії щодо української ідентичності як окремої від російської».
Про те, як українці переживають зміцнення своєї ідентичності, зазначає журнал «New Eastern Europe». «Одним із маркерів ідентичності є українська мова. Від початку повномасштабної агресії пішла хвиля переходу на вживання української мови. Так українці підкреслюють свою відмінність від країни-агресора», – йдеться у публікації.
Крім того, у статті наголошується і на оновленні історичної пам’яті. «Люди змінили своє ставлення до історичних постатей, які виступали проти російської колонізації та були демонізовані радянською/російською пропагандою», – пишуть експерти «New Eastern Europe». Вони зазначають, що в національному масштабі остаточно зникло почуття меншовартості порівняно з росіянами, яких сприймали як «старшого брата», підкреслюючи провінційність української культури.
Цього тижня в американському тижневику «The New Yorker» вийшов комікс української ілюстраторки Жені Олійник під назвою «A Question of Language in Ukraine» («Мовне питання в Україні»). У ньому про те, за яких обставин її рідні, бабуся та дідусь, свого часу перейшли на російську, та про те, як вона сама відновлювала те, що на якомусь етапі втратила її родина.
Про переосмислення російського колоніалізму і про те, як Україна позбавляється комплексу меншовартості, пише італійський Інститут міжнародних політичних досліджень ISPI. Зазначається, що Росія завжди експлуатувала українські землі виключно заради їхніх ресурсів, економічних та людських.
кремль десятиліттями працював на применшення самобутності української культури, переписуючи нашу історію, крадучи наші національні надбання, привласнюючи собі літературні, наукові, мистецькі, спортивні здобутки нашого народу. Але зворотній відлік розпочався. Україна повертає вкрадене та відвойовує окуповане.
Всупереч рашистським очікуванням, кожен день нашої боротьби наближає Перемогу України.