Здавалось, нічого гіршого за кучмізм немає

Що відрізняє будь-який режим від демократії? Та легкість з якою режим може стерти на порох людське життя.

Сьогодні виповнилось рівно 13 років з того дня як зник Георгій Гонгадзе. Тоді, в 2000 році, здавалось, що нічого гіршого за «кучмізм» з Україною трапитись вже не може… Тому всі небайдужі до долі країни докладали максимум зусиль, щоб змінити ситуацію. Щоб не дати Україні скотитись до рівня Білорусії та отримати хоч найменший шанс на європейський розвиток, де життя людини цінується та охороняється законом, де журналісти дійсно представляють четверту гілку влади, де за злочином завжди йде кара…

Зникнення Гії у 2000-му році стало саме тим каталізатором, який дозволив людям усвідомити, що проти них включилась тоталітарна махіна, яка не зупиниться ні перед чим, якщо її не зупинити… Народна хвиля, що після цього піднялась через чотири роки змила тих, хто вважав себе беззмінними господарями України.

Наше сьогодні набагато страшніше за «кучмізм» 2000-х. Невже потрібні нові людські жертви, щоб українці усвідомили небезпеку, та піднялись, відчувши себе господарями власної країни і власної долі?