Надмірне потіння у спеку: що робити

Для багатьох людей тема запаху тіла видається досить делікатною. Особливо в період літньої спеки

Що ж впливає на запах тіла? Це не лише висока температура повітря, а ціла низка факторів — наш раціон, гормони, генетика, емоційний стан, види бактерій, які живуть на шкірі та косметичні засоби, якими ми користуємося.

Як саме впливають ці фактори, як можна слідкувати за гігієною тіла влітку та чи безпечні антиперспіранти, докладно розповіли Мікроб і я.

На нашій шкірі є потові екринові, потові апокринові та сальні залози. Екринові потові залози активно працюють під час фізичних навантажень, та коли нам спекотно. Цих залоз найбільше, і вони відкриваються безпосередньо на поверхню шкіри. Протоки апокринових залоз відкриваються у волосяний фолікул. Ці залози починають активно працювати в період статевого дозрівання. Розташовані вони досить локально — у пахвових зонах, у зоні паху та навколо сосків. Вони ж активуються, коли ми переживаємо стрес, цим самим спричиняють так званий «емоційний піт».

Як в результаті кожен із факторів впливає на наш запах:

Генетика

Є докази, що близнюки навіть мають однаковий запах. Також відомо, що привабливість чи непривабливість нашого запаху для протилежної статі частково пов’язана зі ступенем спорідненості генів MHC (гени головного комплексу гістосумісності). Тобто ми схильні надавати перевагу запахам представників протилежної статі, які з нами менш генетично споріднені. А це — еволюційна передумова для сильнішого та здоровішого потомства.

Генетика іноді також буває доволі жорстока та нещадна. Існує така хвороба як триметиламінурія. Це мутація в гені ферменту, який перетворює триметиламін. Він накопичується в тканинах і надає тілу і всім його рідинам неприємного різкого запаху гнилої риби.

Раціон

Продукти із високим вмістом сірки (цибуля, часник, кольрабі чи навіть броколі) можуть негативно впливати на запах тіла. Це залежить передусім від кількості спожитого продукту та від особливостей метаболізму. Алкоголь, велика кількість вуглеводів та спецій також роблять запах поту більш неприємним та інтенсивним.

В одному з досліджень визначено, що споживання великої кількості фруктів та овочів позитивно впливав на запах тіла чоловіків. А споживання червоного м’яса — навпаки.

Гормональний статус та емоційний стан

Високий рівень стресу підвищує потовиділення. Залежно від емоційного стану людина також може пахнути по-різному — чи то «щастям» чи то «страхом». Крім цього на запах у жінок може впливати від прийому гормональних контрацептивів чи дня циклу.

Бактерії та мікроорганізми

Вони живуть не лише на поверхні, а й у верхніх шарах нашої шкіри. Їх там багато і вони дуже різні. Найчастіше в пахвах трапляються стафілококи та коринебактерії. На їхнє різноманіття впливають наші гігієнічні звички та застосування косметичних засобів, в тому числі, антиперспірантів. Внаслідок цього, різноманіття бактерій біднішає, простіше кажучи — залишаються ті, які можуть «витримати» дію засобів.

Засоби гігієни

Найпопулярніші засоби, які пригнічують потовиділення та запахоутворення — антиперспіранти та дезодоранти. Як вони працюють?

 Діючою речовиною антиперспірантів найчастіше є солі алюмінію. Під час контакту з потом, вони буквально заліплюють потові залози. Як наслідок — виділення поту зменшується. Таким чином екринові залози досить легко заблокувати, але апокринові знешкодити важче. Саме тому антиперспіранти гірше рятують від «емоційного поту», що виникає через стрес. 

 Дезодоранти мають у своєму складі різні антимікробні речовини, що пригнічують ріст бактерій. Вони не захищають від поту, але можуть бути ефективнішими у подоланні неприємного запаху.

 Поширений міф, що через використання антиперспірантів можуть виникати небезпечні хвороби, до прикладу, рак грудей чи хвороба Альцгеймера. Наразі цей зв’язок не підтверджено дослідженнями. 

Солі алюмінію, що є в складі антиперспірантів дійсно токсичні та можуть провокувати виникнення деяких видів пухлин. Але лише, коли вони проникають безпосередньо у кров.

Дослідження свідчать, що солі алюмінію з антиперспірантів можуть потрапляти в кров. Але в дуже малій кількості — а саме близько 2-3% від всього того алюмінію, який надходить в нашу кров із кишківника зі звичною для нас їжею за нормальних умов і за такий самий час. Тому з цього приводу не варто перейматися.

Але є дані про істотний зв’язок виникнення раку яєчників і використанням тальку в зоні паху. А ще потрібно бути обережними з аерозолями, адже ними можна отруїтися.

У літню спеку особливо актуальне питання про те, як запобігти неприємному запаху поту та зменшити потовиділення. Як це можна зробити:

  • Дбайте про гігієну тіла. Регулярно приймайте душ та за потреби користуйтеся антиперспірантами або дезодорантами.
  • Обираючи дезодорант чи антиперспірант, уважно читайте та дотримуйтеся інструкції. Застереження «не наносити на пошкоджену шкіру» там написано не просто так. Також звертайте увагу на протимікробну діючу речовину — краще, якщо це буде спирт.
  • Надавайте перевагу одягу із натуральних тканин, які дозволяють тілу дихати, та не затримують піт.
  • Перегляньте свій раціон. За потреби відмовтеся від продуктів та напоїв, які можуть спричиняти неприємний запах. Це, до прикладу, алкоголь, часник, цибуля, кольрабі, червоне м’ясо.
  • Будьте фізично активні. Під час тренувань потові залози активно працюють та «промиваються». Але пам’ятайте, що на кожне тренування потрібен чистий одяг.
  • Різкий запах поту може бути також побічним ефектом препаратів, які ви приймаєте. Уточніть у лікаря, а за потреби проконсультуйтеся з ендокринологом.
  • Якщо вас турбує «емоційний» піт (коли ми стресуємо), є сенс подумати про видалення волосся в цих ділянках. Його потрібно видаляти із коренями. Що менше волосяних фолікулів, то менше апокринових залоз, відповідно менше запаху. Гоління в цьому випадку майже нічого не вирішує.
  • Не користуйтеся аерозолями у приміщенні без гарної вентиляції. Аерозолі при вдиханні можуть бути токсичними, особливо, для маленьких дітей.