Як не з'їхати з глузду від різдвяної музики

Пісні про сніг, подарунки, дзвоники, вечірки мають створювати святковий настрій. Але досвід і дослідження свідчать про те, що з різдвяною музикою не завжди все йде за планом. У чому справа?

Усі магазини, ресторани, торговельні центри і радіостанції ставлять дуже тривалий час обмежений набір пісень про свята. Спершу це справді створює святковий настрій і запускає умовні рефлекси, напрацьовані роками: купувати глінтвейн, думати про подарунки і вбрання на корпоратив, бігти купувати кілька кілограмів мандаринів.

Добре знайома, але давно не чута (бо ж вона різдвяна) музика викликає у нас ностальгію, приємний сум чи замисленість, затягує у вир спогадів про такі само дні, але багато років тому. Ностальгія, хоч і викликає сум, але корисна для психічного та фізичного самопочуття. Вона сприяє відчуттю, що життя не марне, є що згадати. Саме тому музику часів юності радять слухати та наспівувати людям старшого віку, а також пацієнтам із різними формами деменції. 

Є нелінійна залежність нашої прихильності до музики і її впізнаваності. Загалом, нам може сподобатися будь-яка музика, якщо ми її достатньо часто будемо слухати. Це знають виконавці, що грають кавер-версії відомих пісень, виконують свої старі хіти чи домовляються про ротацію нових пісень на радіо. Досить проста музика викликає призвичаєння швидше за «складну», в якій є кілька тем чи варіації теми, зміна темпу, тощо. Тому грати “щось веселе” фінансово вигідніше.

Але святкова музика нам знайома давно. Спершу ми звикаємо чути звідусіль про Санту в місті, а згодом навіть дратуємося. До слова, тортури повторюваною гучною музикою використовувалися в тюрмі Гуантанамо. Кав’ярні чи торговельному центру далеко до тюрми, на щастя, але люди, що там працюють, і змушені слухати одне й те саме цілий день, дуже потерпають від цих повторів. Вони намагаються її не чути, не реагувати, а це виснажує. Наші когнітивні зусилля марнуються на ігнорування пісеньок. 

Стараннями армії маркетологів передсвятковий психоз починається надто рано. Уже до 25 грудня, не кажучи про 7 січня, люди встигають втомитися від нагнітання святкової атмосфери. Та й підготовка до Різдва це не лише глінтвейн і светри з оленями, а й річні звіти, ділові партнери, які кажуть на термінові запити, «а давайте уже після свят», господарчі справи та купа витрат. Не дивно, що різдвяні пісні у бувалих людей можуть викликати не приємну ностальгію за маминим імбирним печивом, а навпаки умовний рефлекс нервувати і відчувати стрес через навалу справ. Це дослідження і підтверджують. 

Надмірна стимуляція музикою, вогниками, декораціями, рекламою, запахами і цінниками є однією із хитрощів, що змушують нас «вичерпати своє его» та почати діяти не дуже помірковано. Чого уже згаданим маркетологам і треба. Інша хитрість — поєднання різдвяних запахів кориці, сосни і музики робить покупців більш лояльними до магазину. 

З іншого боку, різдвяна музика, яка уже набридла чи ніколи не подобалася, на 20% зменшує продажі і бажання ходити магазином. Люди, які відчувають, що ними маніпулюють, змушуючи у цьому випадку «поринути в різдвяний настрій», починають чинити спротив і в похмурому настрої критично роздивляються товари чи меню і купують менше. 

Як же ж тоді створювати святковий настрій і лаштуватися до Різдва, коли і музика не така, і рефлекси зіпсовані? На щастя, наука нам пропонує досить ефективні та корисні для здоров’я підходи:

• Різдвом має пахнути. Запахи діють на наші емоційний стан та пам’ять швидше, ніж ми встигаємо це усвідомити передньою корою півкуль головного мозку. Приємні запахи менш нав’язливі за приємну, але ту саму музику. Запахи також можуть викликати ностальгію і підбурювати вир спогадів — це називається ефект Пруста.

Спробуйте створювати святковий настрій за допомогою ароматів чи навіть ефірний олій, нанесених на зволожувач повітря. Або просто зволожуйте та очищуйте повітря в офісі, магазині і спальні. Нашим легеням, слизовим і шкірі потрібне вологе чисте повітря. Оптимальний рівень вологості в приміщенні 40-60%. 

• Співайте. Колядки чи будь-які інші пісні, заспівані хором, покращують емоційний стан, збільшують відчуття причетності, самоідентифікації, навіть зменшують рівень кортизолу і збільшують рівень імуноглобулінів класу А в слині. Співи в хорі рекомендують людям із деменцією. Тож колядувати і щедрувати не лише можна, а й треба. 
• Не лише Jingle bells, Джордж Майкл і АВВА — це прекрасно. Але прослуховування класичної музики людьми, що до неї призвичаєні, активує низку генів, залучених в синтез і транспорт нейромедіатору дофаміну, і пригнічує гени, відповідальні за дегенерацію нейронів. 

Звісно, така музика подобається не усім, бо це складна музика, яку не всі слухали достатньо багато, щоби до неї призвичаїтися. От і готовий трюк для маркетологів: ротація класичної музики в торговельних центрах і кав’ярнях не буде відлякувати “різдвяних скруджів”, мучити персонал повторюваністю, а клієнтів призвичаїть до складності і сприятиме утворенню в їхньому мозку дофаміну і сповільненню нейродегенерації. До слова, фонова класична музика, а не хіти, змушує купувати дорожчі вина. 

Ми дуже раді, якщо різдвяна музика створює вам святковий настрій. А тим, кому ні — співчуваємо та закликаємо бізнес більш творчо підходити до підбору пісень та залучати більше класичної музики чи хітів попередніх поколінь, та дбати про якісне повітря офісів, барів, ресторанів і торговельних центрів. І пожежну безпеку також.