Послаблення карантину: президент має вибрати стратегію
«Стратегія без тактики - це найповільніший шлях до перемоги. Тактика без стратегії - це просто суєта перед поразкою»
За прикладом західних країн Центральна влада України мала передати право регулювати карантин місцевому самоврядуванню. І взяти на себе економічні кроки допомоги людям і бізнесу.
В гірших традиціях совка все зробили навпаки: жодної допомоги не надали, а пафосно закручують гайки обмежень.
Останньою краплею - як і завжди в Україні - стала не економічна криза сама по собі, а «велюрова» несправедливість.
Мер Черкас говорить те, що хочуть почути змучені карантином і злякані перспективою банкрутства люди.
В цій ситуації демонструвати гіперфункцію політичних залоз - марно. Пізно згадувати про наявні корупційні справи далеко не білого-пухнастого міського голови і його оточення. Як і про те, за кого він голосував на президентських виборах. Бо йдеться не про мера Черкас. Йдеться про Державу, яка може встояти лише в умовах довіри людей і співпраці центральної і місцевої влади.
Тому Президент має вибрати стратегію.
1. Еволюція - потрібно не тільки делегувати мерам міст право послаблення карантину, але й завершити децентралізацію країни.
Надзвичайна ситуація яскраво довела, що обласні і районні держадміністрації давно нічого не вирішують, вони мають бути ліквідовані. Всі ці карикатурні «губернатори» і їх свити мають відійти в минуле. Натомість треба ввести префектів, які на місцях жорстко каратимуть за сепаратизм.
2. Репресії - закручування гайок, яке призведе до народження нових партій та форм організованого протесту.
Це в кращому випадку закінчиться достроковими виборами до ВР і створенням нового Кабміну.
Як вчив мудрий Сунь-Цзи: «Стратегія без тактики - це найповільніший шлях до перемоги. Тактика без стратегії - це просто суєта перед поразкою»