Табачник добиває Могилянку

Фактично оголошена війна міністра освіти Дмитра Табачника «Києво-Могилянській академії» продовжується і «радує» новини битвами. З перших днів на посаді стосунки з цим вузом у нього не склалися, а ректор Могиляки відверто виражав своє ставлення до антиукраїнських поглядів нового міністра освіти. Через це були проблеми із затвердженням статуту університету, непорозуміння з державним замовленням та багато чого іншого. Табачник задіював адміністративні важелі впливу на неугодних, а Могилянка зверталася за допомогою до відомих світових університетів та діячів і працювала з власними лобістами у владі. Дійшло до того, що Ганна Герман показово заступилася за Могилянку, і навіть пообіцяла пожертвувати своєю посадою, аби тільки цей вуз зберігся.

Очевидно, не стояли осторонь і відомі меценати університету, одним із яких є не хто інший, як Рінат Ахметов. Саме його фонд «Розвиток України» спонсорував журналістську освіту в НаУКМА: фінансував створення першої в Україні докторської програми з масових комунікацій та проект «Журналістика цифрового майбутнього». Неодноразову підтримку університету висловлював і Борис Колесніков, який не шкодував похвал для оцінки професійного рівня випускників академії.

Апогеєм активності «захисніків» Могиляки став виступ «людини Ахметова», секретаря РНБО Раїси Богатирьової на випускному вечорі в НаУКМА 28 червня 2011 року. Більшість зрозуміли цей знак однозначно – Ахметов заступається.

Проте через тиждень Табачник, фактично, здійснив контрудар – скоротив, а по деяким спеціальностям і зовсім скасував держзамовлення на магістерські програми. При чому, коли прийом документів вже був вже завершений. Виявилося, що підготовка в НаУКМА соціальних працівників та журналістів державі взагалі не потрібна.

Міносвіти передало дуже специфічний привіт Рінату Ахметову. Принаймні, сьогоднішні пояснення Табачника, чим саме завинила Могилянка, викликають більше запитань, аніж дають відповідей. Таке враження, що документ, оприлюднений на сайті Міносвіти, готували повні неуки.

Найперше, на що посилаються підопічні Табачника – ангажованість НаУКМА.

«Враховуючи певну заангажованість діяльності, Національний університет «Києво-Могилянська академія» єдиний в Україні вищий навчальний заклад, який майже не здійснює й не здійснював підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (підготовка зараз здійснюється лише з двох спеціальностей з сімнадцяти – правознавства та з інформаційних управляючих систем та технологій). Такої практики у вищих навчальних закладах України не існує», - ідеться в повідомлені.

Повний «брєд»! Людина, яка більш-менш дотична до освітньої сфери розуміє, що ще з 2005 року Україна приєдналася до Болонської системи. А там такого поняття як спеціаліст взагалі не існує. Болонський договір передбачає, що освіта повинна перейти на трьохетапну систему: бакалаврат-магістеріум-докторантура. То що, Могиляку карають за виконання міжнародних зобов’язань України?

Далі чиновники понаписували ще дивніших перлів.

«Слід врахувати, що підготовка журналістів в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» здійснюється без навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Тому, з метою забезпечення якісної підготовки журналістів-магістрів, їх навчання у Києві зосереджено в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, до складу якого входить Інститут журналістики. Також підготовка журналістів за магістерською програмою у регіонах здійснюється у провідних вищих навчальних закладах», - продовжують виправдовуватися в Міносвіти.

Тобто, за логікою Табачника, журналістів може готувати тільки університет Шевченка. Виходить, що журналістом може стати тільки той, хто 6 років вчився за цією спеціальністю! Що можна вчити аж шість років? Більшість експертів давно зійшлися на тому, що класний журналіст має отримати ґрунтовну освіту в якійсь галузі. І журналістська магістерка для людей, з бакалаврським дипломом з філології, політології, економіки, фізики, екології чи біології якраз вкладається в цю схему.

Ну, і останній аргумент підлеглих Табачника взагалі вбиває наповал. «Слід також взяти до уваги великий відсоток відрахувань студентів бакалаврів у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Так, з 505 студентів, які були зараховані у 2007 році, у 2011 році випущено лише 440, тобто 13 % було відраховано», - аргументують чиновники.

Таке враження, що ми живемо у світі, перевернутому догори ногами. В нормальній країні високий відсоток відрахувань свідчить про якісну освіту, суворі й високі умови до студентів, а також відсутність корупції. Адже, аби незаліки можна було полагодити хабарем, то ніяких відрахувань і не було б. Але для Табачника це явно не аргумент на захист. Навіщо йому ВУЗ без корупції, головне щоб «цифри правильно танцювали». Це показник мислення людей закостенілих і безнадійно відсталих в старій радянській бюрократичній системі.

В самому кінці Табачник відкритим текстом «передав привіт» Ахметову. «Водночас, незважаючи на відсутність місць державного замовлення, Національний університет «Києво-Могилянська академія» може готувати фахівців за кошти фізичних та юридичних осіб», - натякнули олігарху, що він сам може профінансувати любу йому могилянську журналістику.

Як казали мудреці, «все проходить, і це пройде». Будемо чекати.