Литвин і баня

Українські високопосадовці чомусь вважають, що весь світ крутиться навколо них, а прості смертні мають обов’язково підлаштовуватися під їх стиль життя – не гуляти там, де стоять кортежі, не їздити дорогами, якими вони їдуть на роботу або відпочинок. Скоро дійде до того, що прийшовши в парк чи скверик, спочатку треба буде роздивитися навколо – а чи не стоїть тут кортеж з охороною, аби раптом ця ж сама охорона тебе не «пов’язала».

Історія з кортежем Віктора Януковича, для якого перекривають пів Києва, і який причетний до загибелі людей, давно відома всій Україні. Проте друга особа держави, спікер парламенту Володимир Литвин, теж не пасе задніх і має чим похвалитися на кортежному фронті.

Так склалося, що за старою студентською звичкою частенько прогулюємось парком біля Іллінської церкви на Подолі. Місце тихе і затишне, та й до Дніпра недалеко. Останніми місяцями біля парку стали помічати величезний кортеж у складі 3 міліцейських машин та 4-5 машин супроводу. Кілька разів на тиждень ця автоколона під’їжджала до Іллінської церкви, брама біля неї відчинялася, і в двір сусіднього будинку в’їжджав Мерседес з кортежу. Всі інші машини вишиковувалися вздовж вулиці Почайнинської.

Лавочки в парку розташовані дуже близько до дороги, а тому кортеж проїжджає в кількох метрах від відпочиваючих. Природно, що таке видовище їх одразу зацікавлює, а тому хтось може необережно глянути на кортеж, а хтось, о Боже!, навіть сфотографувати на телефон це дійство.

Кілька днів тому, прямуючи до набережної повз Іллінську церкву, автор цих рядків випадково пройшов повз охоронців з машин кортежу. Відійшовши метрів на сто, зупинився біля церкви Миколи Набережного аби поговорити по телефону й зачекати друзів. Одразу підбігли два кремезних хлопця і представились працівниками УДО. Почали вимагати показати документи й пояснити, якого це дива я тут гуляю, і чому мене в парку помічають не вперше.

Сама постановка питання спантеличила. Насправді, яке їхнє собаче діло, що я тут роблю. Адже це історична пам’ятка, туристичний об’єкт, і люди тут десятками ходять і фотографуються! Звідки їм знати, що вони заважають богоподібній особі, яка вирішала поставити тут свій кортеж.

Проте суворий вигляд і наполегливість «хлопців» змусили таки дістати журналістське посвідчення і робити, що вимагають. А то не дуже хочеться, щоб потім знайшли випадково в сумці якусь гранату, або впав з лавочки разів з п’ять і випадково розбив собі голову. Самі вони витягали документи дуже неохоче, не дозволяючи їх сфотографувати. При чому, моє журналістське, як і самого, перефоткали з голови до ніг.

На питання, а що і кого державна охорона так ретельно береже, один УДОвець відповів – «Самих себе», а інший - «А ось офісний центр «Поділ-Плаза», його і охороняємо». Подискутувавши кілька хвилин, вони таки відпустили, але в голову одразу прийшла думка – треба таки розібратися, кого ж вони так суворо пильнують.

Погулявши Інтернетом можна легко дізнатися, що будинок на Почайнинській, 4, куди заїжджає посадовець, належить Іллінській церкві. В церкві це підтвердили, але уточнили, що будівля здана в оренду бізнесмену, проте відмовилися говорити якому. Також там розповіли, що особнячок в дворику, куди заїжджає високий гість, належить тим самим орендаторам, але побудований зовсім нещодавно.

В Інтернеті також можна легко знайти орендаторів приміщень - благодійний фонд «Нові традиції». Голова фонду – Сергій Бондарчук, керівник державної компанії «Укрспецекспорт». На посаді він вже більше 5 років, але до цього був народним депутатом у фракції Народної партії Володимира Литвина. До речі, в цьому ж приміщенні на виборах 2006 і 2007 років був районний штаб народного блоку Литвина.

Поспілкувавшись з жителями району, автор довідався, що в дворі, куди заїжджає чиновник, може бути … баня. І дійсно, один з відвідувачів парку розповів, як одного разу машину посадовця в дворику проводжав голий чоловік в банному рушнику. Дізнатися, чи є вона там насправді, досить важко - охоронці офісу і служителі церкви про це говорити відмовляються. І паркан там в кілька метрів, оперезаний зверху колючим дротом, а воріт аж двоє, щоб хтось раптом не зазирнув за перші й не побачив чого не треба.

Щодо самого чиновника, який любить посидіти за колючим дротом, то за інформацією джерел «Главкому», такий кортеж може бути тільки в спікера парламенту Володимира Литвина. Також вдалося отримати номер машини, яка виїжджає з воріт – номер області - 10, а далі - 002-00КМ. Ввівши його в гугл, одразу натрапляєш на посилання форуму про машини високопосадовців. І цей номерний знак там приписують саме Володимиру Литвину.

Не можна говорити напевне, чи дійсно Володимир Литвин в позаробочий вечірній час ганяє 7-8 машин кортежу на Поділ. Так само не будемо достеменно стверджувати, що там він приймає баню чи проводить якісь секретні переговори державної ваги. Навіть якщо це і так, то порушення закону в цьому немає. Спікеру, насправді, дозволяється використовувати кортеж для службових цілей без часових обмежень. Тож всі посилання не до закону, а совісті й людської скромності. Але ж одразу виникає два питання – а чому ми, платники податків, маємо оплачувати величезний кортеж чиновника, який використовує його у позаробочий час для розваг і відпочинку? І по-друге, чому ці ж платники податків мають відчувати дискомфорт від того, як нескромно відпочиває народний обранець? Та ще й боятися зайвий раз глянути на кортеж, який ганяє історичними місцями Києва? Бо непомітно, на кількох машинах, їздити чиновник, бачите, не хоче.

Не наша вина, що посадовець обрав собі саме це місце для відпочинку. І що тепер, кожного, кого там побачать частіше двох-трьох разів, будуть «шманати», фотографувати і заводити в базу даних УДО?

Ось кілька відеороликів з виїздом кортежу, які зняли перехожі: