Мови і сенси
Хто породжує сенси, той править світом.
А хто породжує сенси?
На це є проста відповідь.
Давайте подивимося, з яких мов ідуть запозичення.
Коли продукується новий сенс, він позначається словом.
Словом тієї мови, де він з'явився.
Інші мови зазвичай це слово запозичують.
Професор Костянтин Тищенко (малюнки з його робіт) дослідив, в які епохи формувалися запозичення до української мови. Були часи, коли з польської, а були, коли з німецької. В радянські часи — з російської, а нині — з англійської. Очевидно, безпосереднє сусідство не є ні причиною, ні умовою запозичення.
(Малюнки з ФБ-сторінки Лінґвістичного навчального музею)
Був час, коли всі мови Європи активно запозичували грецькі та латинські слова. Був час, коли французькі, а був час, коли єврейські.
Достатньо продукувати сенси в одній сфері, щоб слова твоєї мови створили професійний словник цієї сфери в усіх мовах світу. Музичні терміни прийшли з італійської, морські — з голландської, а кавалерійські — з угорської.
Навіть невеличкі країни можуть зробити свій внесок: тату і табу прийшли з Полінезії.
Що дала світу Японія? Суші, самурай, ікебана, кайдзен, караоке, камікадзе.
Що дала Франція? Ресторан, бульвар, сюжет, рояль, парфуми, букет.
Що дали араби? Кава, цифра, алгебра, сафарі, адмірал, алкоголь (хоча самі не вживають).
Що дала Росія? Ця трійка добре відома лінгвістам: vodka, pogrom, sputnik.
Сьогодні у світі країн, де виробляються сенси, менше, ніж країн, де виробляються автомобілі.
Нині весь світ запозичує з англійської мови (хоча французи та угорці затято намагаються цьому протистояти). Ще трохи з японської (менше, ніж в роки японського дива). Інші запозичення можна по пальцях перерахувати. Аватар з хінді — виняток, що підкреслює тренд.
Дивіться, звідки йдуть потоки нових слів, і ви побачите потоки сенсів.
З цікавинок останніх років — хюґе (hygge). Думаю, данський прорив цим не завершиться (ось уже в Києві з'явився smørrebrød, хоча нічого такого в ньому немає -- заповз услід за хюґе).
Мови, які не продукують жодних нових сенсів, повільно зникатимуть, і цей процес вже триває. Підлітки і молодь просто не хочуть ними говорити. Поглиблене шкільне викладання не допоможе. Так суахілі витісняє племінні мови у багатьох країнах Африки.
Світом править той, хто виробляє сенси. А не той, в кого армія сильніша, чи більше нафти, чи більше виробляється зерна або телевізорів.
Саме це мав на увазі Борис Джонсон, тоді ще міністр, у своїй знаменитій промові про справу Скрипалів та світлові мечі із Зоряних воєн.
Які сенси ми можемо дати світу? Ну, окрім borsch. Ми побачимо це в українських словах, запозичених іншими мовами.
Я сподіваюся, вони будуть.