Новий 2026 рік. Яким він має стати

2025

2025 увійде в історію як рік, коли остаточно був зламаний світовий порядок, що склався після Другої світової. Тренди наростали поступово, протягом двох десятків років, але проявилися у 2025 у всій красі. (Хто раптом пропустив, у першому коментарі посилання.)

Для України 2025 увійде в історію як рік марних очікувань. Не розпізнавши на початку року сигнали про злам світового порядку, значна частина українців весь рік залишалася на виснажливих емоційних гойдалках, а дехто не може повірити й сидить на них досі. Спускайтеся вже на тверду землю.

Тепер про 2026

• 1 •

2026 має стати роком третього дихання. Це війна на виснаження, і в ній треба не впасти першим. Причин впасти першими у нас чимало, передусім менший розмір. Але й сил вистояти у нас також не бракує. З великою ймовірністю цей рік стане першим, коли протистояння йтиме майже на рівних, бо ресурси ворога скорочуються, а наша спроможність зростає. Але це ще далеко не кінець.

• 2 •

2026 має стати роком давно назрілих і перезрілих управлінських реформ, які не робилися в очікуванні швидких виборів та швидкого завершення війни (не буде ні того, ні іншого). Переможе той, хто ефективніше управлятиме наявними ресурсами. Зволікання може призвести до катастрофи.

• 3 •

2026 має стати роком масштабування інновацій. Ми як горизонтальне мережеве суспільство тривалий час демонстрували вищий темп інновацій, але Росія як вертикальна ієрархічна система переважала у спроможності масштабуватися. 2025 показав, як масштабування здатне переламати перевагу ворога. Подальший розвиток спроможності дозволить нам ще глибше втілити концепцію асиметричної війни (Давид не переможе Ґоліафа у відкритому двобої за правилами) та значно просунутися у втіленні концепції стратегічної нейтралізації (пояснення у другому коментарі), що є однією зі складових перемоги.

• 4 •

2026 має стати роком підтримки національно-визвольних рухів корінних народів РФ, які мають на меті розвалити імперію. Ми мусимо відверто визнати, що розвал імперії є нашою стратегічною метою й єдиною гарантією сталого миру (з цим давно погоджуються європейці, див. третій коментар). Україна мусить стати центром підтримки й оператором передбачуваності – інакше або нас затопить хаос із північного сходу, або імперію будуть наввипередки рятувати, наближаючи наступну війну.

• 5 •

2026 має стати роком української дипломатії. Кадрові дипломати та різноманітні учасники публічної дипломатії, включаючи українців й українок за кордоном, мають організовано докласти зусиль, щоб пояснити на Заході, на Сході й на Півдні розклад карт у новому світі багатополярного безладу, значення України та вигоди підтримки й співпраці з нами, а також вже помітний занепад бутафорського російського ведмедя, шкіру якого поділять ті, хто не буде зволікати.

• 6 •

2026 рік має стати роком української ідентичності. Замість визначати себе антитезою «ми не Росія», нам треба усвідомити наше місце в історії й сучасності й перевизначити себе стверджуванням, а не запереченням. Історія нині робиться в Україні – не треба цього соромитися, а треба соромитися зробити це невдало.

***

«Камінь, відкинутий будівничими, став наріжним» (Псалом 117[118]:22)