Українські наративи перемагають. Їх повторює весь світ
Наративи мають над нами силу, окреслюючи борозну, якою розвиватимуться події
Позавчора о. Георгій Коваленко питав, в який біблійний наратив вкладається нинішня війна, і пропонував варіант відповіді – Давид та Голіаф. Вчора Кухар Михайло зазначив, що ми ми живемо всередині низки наративів – і Давид проти Голіафа, і 300 спартанців, і «вільні люди проти Імперії Зла» (яка існує у безлічі версій, з останніх – Дюна).
Наративи мають над нами силу, але й дають силу нам. Ми знаємо, що Давид переміг «стратегією непрямих дій», поціливши у вразливе місце суперника. Ми знаємо, що подвиг спартанців був не марним. Ми знаємо, що всі імперії зла врешті розсипаються, хай би скільки Зірок Смерті в них було, хай би скільки сардаукарів билося на їхньому боці, бо вільних людей не можна зламати – тільки знищити.
Російські стратеги вважають семантичну війну – війну наративів, сенсів, пантеонів, версій історії, війну за право давати явищам і подіям імена – найвищим рівнем війни (цитата з праці глави адміністрації президента РФ). Як влучно зазначив Сергій Дацюк, хто кого врешті назве фашистом – українці росіян чи росіяни українців.
Саме тому РФ таку увагу надає семантичній війні – адже українці, названі нацистами, мусять бути приречені рухатися у руслі відомого наративу, наприкінці якого нацисти зазнають нищівної поразки і підлягають денацифікації. Навіть діти знають: у дитячих іграх «наші» завжди перемагають «фашистів», інакше бути не може.
Але українські наративи виявилися сильнішими. Проти «можем повторить» вийшли разом Давид, фримени та спартанці, і «можем повторить» розвіялися. Ми перемогли у війні наративів просто тому, що наші наративи – про битву за майбутнє, а «можем повторить» – про минуле. Давид, спартанці, фримени билися за краще майбутнє, а РФ не має майбутнього – тільки минуле.
Наші наративи перемогли. І тепер їх повторює весь світ, вони зрозумілі будь-де, де читають Біблію чи дивляться кіно. Нам не треба пояснювати нашу особливу історію – лише вписати її в загальновідомий наратив. Колишня колонія виборює свободу. Вільні люди проти армії рабів. Імперія зла. Оборонці світу людей від орди орків. Маленький, але благословенний – проти грубої великої тупої сили. Ти не пройдеш. Тут наша земля.
А наративи мають силу. Тому російський військовий корабель, відправлений за точною адресою, врешті дістається до точки призначення.