Окупація Естонії поки скасовується. При чому тут Запоріжжя?

Окупація Естонії поки відміняється. Росія не готова до другого фронту і при чому тут Запоріжжя?

Останніми днями в українських соцмережах та соцмережах російської політеміграції з'явився шквал публікацій про те, що Путін готується до нападу на одну з Балтійських країн. Давайте спробуємо розібратися наскільки це взагалі реалістично?

Аргументи тих, хто говорить про Нарвську республіку:

• Росія прийняла закон про застосування армії проти країн де арештовують росіян;
• НАТО вмерло і нічого не зможе зробити;
• Росії достатньо взяти Нарву без Таллінна і це вже символізуватиме смерть НАТО, як такого;
• Росіяни вважають, що європейці проковтнуть і не будуть захищатися;
• США застрягли в Ірані і не зможуть (не будуть) допомагати Європі;
• Китай є союзником Росії і потребує смерті НАТО через анексію частини ЄС Росією.

Тепер давайте спробуємо зрозуміти, наскільки ці аргументи є реалістичними.

• Почати треба з того, що закон про застосування сили проти країн, які арештовують росіян є частиною гри проти арештів суден так званого тіньового флоту. Цей закон має налякати балтійські країни і не допустити зупинки нафтового транзиту;
• Відповіді на питання, що робитимуть європейці в разі нападу на Балтійську країну не існує. Ми можемо говорити виключно в теоретичних моделях. Ситуація реально 50 на 50 і Росія це також розуміє;
• Створення російського плацдарму в Нарві з подальшою в'ялою позиційною війною не вирішує головного завдання РФ – розвалу ЄС, як економічного і потенційно воєнного гравця. Для вирішення цієї задачі потрібна довга і значно ширша війна ніж просто окупація умовної Нарви;
• Більше того, напад на умовну Естонію також ставить хрест на поверненні росіян на ринки ЄС;
• Китай категорично не зацікавлений в будь-якій війні на території ЄС, бо це реально впливатиме на його бізнес-інтереси.

Фактор Білорусі

В нинішній ситуації, коли США почали гру «отримати доступ в потім контроль над виробництвом калійних добрив», Білорусі вкрай складно буде надати територію для розгортання наступу на Литву та Латвію. Це частково зменшує воєнні можливості Росії.

Повернення в Європу чи війна?

• Справді, зараз у росіян є унікальне вікно можливостей для нападу на Балтію. Але, повторюся, напад на Балтію перекреслює будь- які можливості для повернення на ринки Європи, що є однією з глобальних цілей Москви (трек Дмітрієва саме про це).
• Війна в Ірані, якщо вона триватиме ще пару місяців, призведе до реального дефіциту нафти та газу. Росія вже почала дві інформаційні кампанії: а) істерія щодо нападу на Балтійську країну; б) Європа має повернутися до російського газу, бо він дешевший (зняття санкцій).
• Ця логіка не передбачає війни. Війна в Балтії поставить хрест на газовій логіці.
• Війна, як така, можлива лише в контексті пророцтво, що саме по собі збувається. Іншими словами, вона можлива лише в випадку, коли росіяни настільки впадуть у свою пропагандистську істерію, що самі в неї повірять.
• Також ми маємо пам'ятати, що Кремль живе в двох прямо протилежних логіках: розвалу ЄС і повернення на ринок ЄС, як найбільш маржинальний ринок для Росії. Ця дихотомія може провокувати прямо протилежні рухи росіян.

Чому Росія не веде масовані обстріли України?

• Відсутність масованих обстрілів останніми днями пояснюється, перш за все, війною в Ірані. Росія резонно вважає, що ще кілька тижнів такої війни виснажить запаси ППО в США і через умовний місяць ми опинимося в ситуації, коли не зможемо відбивати регулярні масовані повітряні атаки росіян через брак засобів для ППО та ПРО;
• Росіяни вважають, що війна в Ірані дозволяє їм довгий час не вести переговори;
• Зараз росіяни будуть, судячи з всього, концентруватися на Запоріжжі, як ключовій точці цього етапу війни. Вони вважають, як я розумію, що саме Запоріжжя є їхньою точкою для переходу на правий берег. Це малореалістично, але Путін зараз вірить в це. Так само, як рік тому він вірив в літній наступ.
• Виходячи з цієї логіки, наступ на Естонію чи Латвію мало реалістичний і залежить виключно від емоційних, а не логічних побажань Володимира Путіна.