Що робити з колаборантами після Бучі та Ізюма?

Звільнення Харківщини – це не лише перемога. Це виклик. Виклик усій системі, яка будувалася 31 рік.

Харківщина – це, як мінімум, сотні зрадників і колаборантів. І зараз всі дивляться на те, а що зробить держава. Є приклад 2014, який ми профукали. Є історичні аналогії. Але все це минуле: нова ситуація потребує нових рішень сьогодні і зараз.

Я скажу свою точку зору, яка багатьом видасться дивною. Я її відстоював тоді, коли багато і безплідно ми боролися з корупцією. А зараз вона стає, як на мене кардинально важливою.

Все, абсолютно все, в соціально-політичних процесах починається з консенсусу еліт. Не з законів, не з революцій чи мітингів. Все починається з консенсусу еліт, які виробляють суспільний договір. Простіше кажучи, встановлюють правила гри. Я розумію, що після цих слів маса людей почне пафосно говорити: «треьа просто виконувати закони». І вони праві, але є один нюанс: «виконувати закони» – це також консенсус еліт.

Звільнення Харківщини і різка актуалізація питання колаборантів, яке є тією важливою точкою, коли суспільство має почати говорити про новий суспільний договір.

Що там має бути? Якщо ми говоримо про колаборантів, то там має бути чітка норма: всі мають сидіти, незалежно від посади  (керівники силових органів, ієрархи церков, мери чи нардепи – не має значення). І це має бути жорстко проартикульовано.  Консенсус еліт передбачає публічність, адже без неї цей самий консенсус легко порушити.

Я свідомо не хочу  зараз писати про держуправління чи корупцію. Там теж має бути той самий консенсус оголошений публічно.

Неля Штепа давно мала сидіти в тюрмі. Але крім неї, мають бути питання до тих, хто 8 років тягнув цю справу і не довів її. І зараз от цей нову нейм виконавець має розуміти: він головою відповідає за те, щоб всі папірчик були в порядку і зрадник був покараний, скільки б хабарів він не пропонував.

Ми не можемо допустити, щоб після Бучі та Ізюма у нас штепи ходили вулицями і балотувалися в депутати. Це виклик не тільки і не стільки для влади, скільки для нас. Адже без цього, ми будемо приречені на революції і скочування в хаос.

Як відбувається консенсус еліт? Дуже просто. Це міжсобойчик ключових політичних і, можливо, бізнесових гравців, які збираються десь і домовляються про червоні лінії. Той хто виходить за їхні межі – випадає з політики чи бізнесу. Так зробили поляки, які домовилися ще до виборів Валенси, що вони рухаються в сторону Європи і відкидають будь-які територіальні претензії до українців та білорусів. Так зробив Саакашвілі, який зламав бандитизм і низову та середню корупцію. Так робили в історії стоні політиків.

У нас теж були такі спроби в часи Кучми, коли кожен знав своє місце і розумів, що відкат не повинен перевищувати 10%. Але фраза, яку приписують Юрію Кравченку «Навіщо нам бандити, коли є міліція» знищили бандитизм, але відкрила ящик Пандори.

Колаборанти – це один з найпростіших моментів консенсусу еліт (з системою управління  все значно складніше). І з нього потрібно почати. Бо саме він зараз є наріжним каменем побудови нової України.