Путін хоче завдати Україні максимальних руйнувань

Росія

Перше. Путін таки визнав провал і вивів війська з Київської області. Це означає, що він ніякий не божевільний. Це для нас хороша і погана новина. Хороша, бо це означає, що обсяг втрат має значення для Путіна, погана – бо робота над стратегічними помилками російського Генштабу буде дорого нам коштувати на фронті.

Друге. Як я казав, Путін не піде з війни без реальної перемоги. Тому битва на Донбасі буде особливо жорсткою. Росіяни прагнутимуть досягнути переваги 1 до 10. Незабаром 9 травня, і Путін точно не хоче виступати на ньому з мирним договором. А його маніакальну залежність від символічних дат ми вже відчули на власній шкірі.

Третє. Концентрація на Донбасі не означає полегшення для всієї країни. Ціль Путіна завдати страшних руйнувань, щоб ми роками не могли встати на ноги. Атака на нафтобази – це цілеспрямована робота на підрив посівної і провокації голоду. Тому він буде продовжувати ракетні удари по всій країні.

Четверте. Російська еліта і суспільство згуртувались. Тут немає нічого дивного. Вони всі разом перебувають в «бункері Гітлера». Всі хто лишився – не мають іншого вибору як підтримувати Путіна. Насправді – це тимчасова історія. Через 3-6 місяць ця згуртованість посиплеться. На жаль, це не призведе до вбивства диктатора, але еліта буде розбігатись.

П'яте. Всі розмови про мирний договір станом на сьогодні є виключно розмовами. Тільки результати битви за Донбас будуть робити контури мирного договору. Тому не захоплюйтесь ілюзіями.

Захід

Перше. Захід пройшов точку неповернення. Надання Україні важкого озброєння остаточно ставить крапку на потенційному швидкому відновленні стосунків з РФ.

Друге. Довго запрягають. На жаль, головна проблема – це довготривалість прийнятих рішень. Для нас важлива кожна хвилина, а Захід не спішить. Це об’єктивна реальність тому, що домовлятись такій великій кількості держав одночасно – завжди довго. Всі необхідні рішення щодо нашої підтримки і санкцій будуть прийняті. Але «ложка дорога до обіду»...

Третє. Гуманітарні рішення ще навіть не почали «запрягати». Ми вже звільнили Київську область, а Захід ще не почав роботу над повноцінною гуманітарною допомогою. Це, звісно, і питання до нас, на жаль, ми це відсунули на потім. Але масове повернення людей в свої домівки на Київщині, створює серйозні загрози гуманітарній ситуації. Ця ситуація буде ще погіршуватись.

Ми

Перше. Наша стратегія зосередитись на втратах ворога, а не на територіях – спрацювала. На жаль, ми заплатили високу ціну невинних жертв. Але Київська область була звільнена. Зараз треба продовжити цю стратегію на Донбасі. І тут увага до всіх нас – не треба панікувати в разі втрати міст чи населених пунктів.

Друге. Донбас не єдина ціль Путіна. Йому треба буде утримати Херсон, і сковувати наші війська в інших областях. Херсон і інші території йому потрібні для майбутніх торгів на переговорах.

Третє. Зброя поступає, резерви виступають. Але поки не в достатньому обсязі. Молимось за наших героїв, бо саме їхня жертовність сьогодні зупиняє ворога.

Четверте. Нам треба витримати два тижні надпотужного штурму на Донбасі. Якщо ворог зазнає значних втрат – він відступить і розпочне переговори.

П'яте. Уряд залишається однією з найбільших управлінських проблем. Провал не тільки по управлінню і організації тилів, провал в тому числі, по залученню гуманітарної допомоги. Вони постійно на крок назад. Відсутнє будь-яке прогнозування проблем. Відразу скажу, що на місці уряду давно мав бути створений воєнний кабінет, який в ручному режимі жорстко вирішує поставлені завдання. Без ігор в бюрократію і процедури. Час має значення, ми використовуємо його не ефективно.

Шосте. Щодня ми дізнаватимемося про наші реальні втрати. Вони значні. І військових, і цивільних. Немає меж цьому болю. Приймімо це зі смиренністю.

Ми перемагаємо! Ми переможемо! Слава ЗСУ! Слава Україні!