Математика «євроблях». Як державі вийти із глухого кута?

Що робити з так званими «євробляхами»? Як вирішити проблему та який механізм розмитнення ввезених в Україну автомобілів з іноземними номерами обрати?  Ці питання відзначається надзвичайно високою соціальною чутливістю, оскільки пов’язані з рівнем добробуту значної кількості населення, а також із формуванням виробничо-технічної бази розвитку малого та середнього бізнесу.

В умовах хронічної стагнації національної економіки та подальшої деіндустріалізації зменшення ставок ввізного мита за ввезені в Україну автомобілі, які були у користуванні, стало б дієвим поштовхом активізації ділової активності в секторі домогосподарств та підвищило б рівень добробуту.

Натомість владні інститути, прикриваючись можливими втратами надходжень до державного бюджету, не налаштовані за прийнятну плату легалізувати ввезені в Україну вживані автомобілі.

Чи насправді збереження нинішніх ставок розмитнення автомобілів, які були у користуванні, має вирішальне значення для формування доходної частини державного бюджету і чи справді це є необхідною передумовою забезпечення макроекономічної стабільності та уникнення бюджетних диспропорцій?

За останні 10 років (2007-2017 рр.) надходження мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами, коливався в інтервалі 0,7-6,1 млрд. грн. у рік(рис. 1). Якщо у 2007-2009 роках мало місце інтенсивне зменшення надходжень даного виду платежів до бюджету України, то у 2015-2017 рр. зростання номінальних надходжень від платежу було значним (у 2017 році порівняно з 2015-м зростання надходжень мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами, склало 4 млрд. грн.).

Рис. 1. Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами*

* розрахунки European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України

Натомість в динаміці надходжень даного платежу до держбюджету у порівняних цінах 2006 року (визначалися шляхом ділення номінальних надходжень на кумулятивний індекс цін виробників) в цілому спостерігається низхідна тенденція.

Питома вага надходжень мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами, в загальних доходах Державного бюджету України становила у 2007 – 2,4%, у 2010 – 0,5%, у 2014 – 0,4%, а у 2017 – 0,8%. Тобто надходження мита не лише за ввезення транспортних засобів, зокрема тих, які були у користуванні, а також за ввезення нафтопродуктів становить у 2017 році менше 1% від всіх доходів держбюджету України.

Зменшення ставок ввізного мита на вживані легкові автомобілі кардинальним чином не вплине на динаміку надходжень даного виду платежів до скарбниці країни. Натомість може дати значний поштовх для розвитку малого і середнього бізнесу, а також для підвищення рівня благополуччя домогосподарств, оскільки зробить транспортні засоби для них більш доступними, а також усуне синдром напівлегального користування «євробляхами».

В умовах обмежених можливостей держави стосовно підтримки малого та середнього бізнесу, а також надання допомоги домогосподарствам з низьким рівнем доходів максимально можливе здешевлення розмитнення вживаних легкових автомобілів стане дієвим кроком в напрямку підтримки збіднілих верств населення. Також здешевлення вартості розмитнення вживаних легкових автомобілів розширить можливості малого та середнього бізнесу і відновить докризову ділову активність в багатьох секторах національної економіки.

Читайте також: «Євробляхери» святкують. За що проголосував парламент?