План відновлення для України. Які у нас перспективи

За підсумками конференції 4-5 липня в Луґано було прийнято декларацію, в якій зафіксовано сім базових принципів відновлення України:

• партнерство;
• спрямованість на реформи;
• прозорість, підзвітність та верховенство права;
• демократія участі;
• залучення багатьох стейкхолдерів;
• гендерна рівність та інклюзія;
• сталий розвиток.

Подія в Луґано не була повномасштабною конференцією донорів, тому не варто було очікувати отримання за її підсумками коштів на відновлення. Але очікувалося більше конкретики. Наведу власне бачення – у чому потенціал якісного доопрацювання плану відновлення України.

Сила програми економічного відновлення полягає в її концептуальній цілісності

Вона має бути логічним і внутрішньо несуперечливим документом, в якому:

• проаналізовано стан речей у світовій економіці та спрогнозовано її розвиток;
• досліджено, завдяки чому провідні економіки досягли лідерства;
• повідомлено про стан української економіки зараз;
• проаналізовано причини відставання української економіки;
• заявлено інструменти та методи покращення стану економіки України з урахуванням світового досвіду та української специфіки.

У Recovery Plan про стан економіки та потреби повоєнного відновлення написано докладно, обраховані кошти на подолання нагальних проблем.

З іншими співставними частинами складніше. Отже, три ключові пропозиції.

Перше

«Червоними нитками» в документі проходять дві тези – економічне зростання та інвестиції, які мають його забезпечити. Наведені бажані темпи зростання економіки (7% на рік), купа проєктів, що мають йому сприяти, їх KPI і т. д. Проте обійдені увагою ключові концепти, без яких плани є декларативними, а KPI формальними. А саме – за якою моделлю відбуватиметься економічне зростання, які інвестиції потрібні, що спонукатиме до цих інвестицій.

Є декілька відомих науці типів економічного зростання:

• «солоуіанський» – при надходженні інвестицій, коли накопичення капіталу випереджає зростання чисельності робочої сили, тому на частку працівників припадає більше капіталу (названий за ім’ям американського економіста Р. Солоу);
• «смітіанський» – відбувається у зв'язку з розширенням обміну товарами та послугами (за ім’ям економіста-класика шотландця А. Сміта);
• «шумпетеріанський» – зростання через технічний чи технологічний прогрес (за ім’ям австрійського економіста Й. Шумпетера, який визначав економічну експансію як «безперервні, стрибкоподібні, технічні зміни та інновації»);
• пов’язаний із зростанням кількості населення (із зрозумілих причин не варто розглядати цей тип зростання як імовірний для України).

У Recovery Plan акцент робиться на інвестиціях, отже, мова йде суто про «солоуіанський» тип росту. Вибіркові моделі залучення інвестицій як фактор економічного зростання дадуть у кращому випадку тимчасовий ефект й сталого зростання протягом тривалого часу не забезпечать. Для досягнення синергетичного ефекту й забезпечення сталого росту типи економічного зростання мають бути пов’язані між собою, вишикувані в правильному порядку та об’єднані в модель. Саме завдяки цьому провідні економіки світу досягли лідерства.

Правильна модель економічного зростання наступна: Україні потрібні інвестиції у високотехнологічні сектори, які забезпечать виробництво високомаржинальної продукції, затребуваної на світових ринках

Якщо у високотехнологічних секторах ми матимемо зростання, яке носитиме тривалий характер, українська економіка стало та якісно зростатиме, продаючи більше товарів та послуг на світових ринках («смітіанське» зростання).

Продавати їх вдасться, бо торгуватимемо затребуваною на світових ринках високомаржинальною технологічною продукцією («шумпетеріанське» зростання).

Створювати таку продукцію в Україні зможуть завдяки залученню інвестицій (зовнішніх і внутрішніх) у високотехнологічні сектори економіки, науку та R&D («солоуіанське» зростання).

Так, без інвестицій зростання малоймовірне. Але намагання прискорити темпи зростання економіки за рахунок впливу на безпосередні джерела зростання в даному випадку можна порівняти із намаганням вилікувати захворювання, борючись із симптомами без розуміння суті та причин захворювання. Та й до війни з інвестиціями в Україну справи були кепські.

Інвестиції стримують не лише інституціональні фактори – слабка судова система, корупція тощо. У нас наразі небагато підприємств, які виробляють сучасну високотехнологічну продукцію, – а саме такі компанії у сучасному світі є найбільш інвестиційно привабливими. Технологічні відмінності країн дають відповідь на питання, чому при однакових за розмірами інвестиціях вони зростають різними темпами.

Інвестиції в часи третьої та четвертої промислових революцій передусім мають спрямовуватися у високотехнологічні сектори.

Друге

В якості KPI доцільно встановити такі показники, як частка високотехнологічної продукції у ВВП, частка технологічної продукції в експорті й додана вартість на одного працівника в економіці.

Створювана додана вартість у розрахунку на одного працівника в таких компаніях, як Google і Apple, становить 900 тис. дол. на рік, в американських фармкомпаніях – 600 тис. дол. на рік, в компанії Intel близько 500 тис. дол. на рік. Наведені цифри навіть незручно порівнювати з показниками українських компаній з будь-яких секторів теперішньої нашої економіки.

Після аналізу Recovery Plan складається враження, що автори документа пропонують відновлювати економіку, яка існує окремо від сучасної світової економіки.

Третє

Незрозуміла доцільність підтримки відновлення України з боку західних партнерів.

У наступній ітерації документа варто показати, як ми допоможемо реалізовувати стратегічні інтереси США, Великої Британії, Німеччини та бізнес-інтереси компаній країн-партнерів. Якщо ми зможемо задовольнити їх потреби (в т. ч. щодо нас), ми зможемо досягти й своїх цілей.

Треба зробити так, щоб інтереси ключових країн Заходу в Україні досягли такого критично високого рівня, коли для них стає природним їх захист, у т. ч. й військово-політичними засобами. Такого рівня зацікавленості можна досягти лише через забезпечення економічно-комерційних переваг для провідних компаній з країн-партнерів.

Для прикладу візьмемо Німеччину.

Домінанта її економічного розвитку – промисловий експорт. Саме завдяки йому економіка цієї країни така потужна. Якщо Україна бажає стати корисною для Німеччини, варто сприяти розміщенню Німеччиною в Україні свого промислового виробництва – як вона зробила, наприклад, у Словаччині та Чехії. Українці добре знайомі з індустріальним виробництвом й змогли би за ціною робочої сили скласти конкуренцію у збиранні німецьких автомобілів, побутової техніки чи виробництві комплектуючих.

І насамкінець про приземлене

Читаючи Recovery Plan, не полишає запитання: а яка мета усіх цих синтетичних цифр, чи означають вони зростання добробуту українців?

Питання не стільки в тому, щоб економіка зростала з середньорічним темпом 7%, скільки в рівні та якості життя пересічного українця. Розподіл ресурсів та статків не може бути відділеним від агрегованих економічних показників.

Можливо, це запитання для іншого документа, проте без відповіді на нього не слід розраховувати на підтримку планів відновлення економіки українським суспільством.

А як стверджують визнані світові фахівці інституційної теорії Дуглас Норт та Дарон Аджемоглу, успіх трансформацій неможливий без максимальної залученості до перетворень еліт та суспільства.