Про свободу, яку ми не відчуваємо
«Європа уже у нас...»
Років дев'ять тому наш Інститут світової політики / Institute of World Policyорганізував візит в Україну Гаррі Каспарова, який тоді нарівні з Навальним вважався одим із російських оппозиційних лідерів. Щоправда, потім відійшов від активної російської політики і перебрався жити до Нью-Йорка, втікаючи від переслідування путінського режиму і намагаючись протистояти цьому режиму з-за океану (До речі, він допомагав українським волонтерам і публічно заявляв про свою позицію щодо анексії Криму та окупованого Донбасу). Але мова не про це.
По приїзду Гаррі в Київ ми вечеряли з ним в готелі «Національний». І тоді Каспаров сказав: «Раньше я не понимал, когда мне говорили, что когда приезжаешь в Киев, то здесь ощущается запах свободы. Это чувствуется везде - на улицах, в автобусе, в метро. Цените это».
Згадав слова Каспарова буквально на днях, коли вечеряв з одним росіянином, який доволі часто буває в Україні. І він теж розказав про свободу. Про людей, обличчя яких відрізняються від московських, Про вулиці, на яких вимушено озираєшся. І про свободу висловлювання. І про те, що українці дуже часто не цінують того, що мають. «Європа уже у вас...», - сказав він замислено, піднімаючи бокал італійського червоного.