День скорботи. Чи відмовляться телеканали від сексу, сміху і скандалів
В Дні пам’яті жертв голодоморів українські канали могли змінити звичні програми
В Дні пам’яті жертв голодоморів українські канали могли змінити звичні програми: замість розважальних, приміром, в ефір могли б вийти пізнавальні. Я не бачу проблем, щоб в такий день транслювалось «Що, де, коли» в розважальному жанрі або програму, де діти змагаються в знаннях, це теж в розважальному жанрі. Але «Квартал» - це перебір. Українське телебачення перенасичене розважальними програмами: гумором, сатирою і примітивним сміхом. В такі дні доречно ставити більш інтелектуальні формати і це був би більш цікавий досвід для телебачення, яке не надто на цьому зосереджене. В ці дні соціальна відповідальність медіа мусить бути більш вираженою, ніж це відбувається традиційно. Вона має сфокусуватися на пояснення людям важливих речей. Один тиждень на рік це можна робити, а не винятково і бездумно веселити глядача коміками.
Якщо виходять програми типу «Кварталу», «Х – фактора», це в першу чергу свідчить про рівень редакторів і рівень їхньою усвідомленості соціальної відповідальності медіа. Це значно глибша проблема українських телеканалів, це постійна і хронічна гонитва за рейтингами без розуміння того, що аудиторії різні, їх можна завойовувати по-різному. Найпростіше отримати рейтинг на перетині п’яти «С»: секс, сміх, страх, скандал, смерть. На цьому вони і фокусуються: новини про смерть, ток-шоу про скандал і сміх про секс. Це найпростіша формула отримання рейтингів. Українські медіа не користуються формулами, які складніше реалізувати, але які дають визнання і довіру, бо всі хочуть дуже просто і дуже легко, і «наверняка» отримати свій рейтинг, свої гроші.
Раніше за показ деяких розважальних програм в такі скорботні дні каналам Нацрада робила якісь попередження. Раніше було більше уваги таким речам, а зараз все настільки капіталізувалось, все на ринкових умовах, що роль Нацради зменшилася до мінімуму. Ми не бачили її діяльності під час виборів. Це означає, що цей орган, який мусив би слідкувати за дотриманням законодавства, за дотриманням норм моралі в ефірі, за плануванням медіа ринку, свої функції не виконує, це велика державна проблема.