Cвяткові розваги й ціни в окупованому Луганську
Яскраво й насичено пройшли мої новорічні та різдвяні свята. І, звичайно, дорого
Гастрономічна частина свят вийшла найдорожчою. Я навіть не беруся порівнювати, наскільки ціни піднялися, але всі ці дні у мене було саме таке відчуття - дуже дорого. Притому, що мій новорічний стіл був скромним. Вино, сир, майонез, м'ясо і масло я принесла зі свого останнього походу в Станицю (тільки уявіть вагу і розміри моїх сумок). Але навіть з такими стратегічно продуманими запасами делікатеси у вигляді ковбаси (зовсім небагато), оселедця, соку, фруктів і солодощів вийшли на дуже пристойну суму.
Виходячи зі свого міні-опитування, я вкотре переконалася, що меню багатьох людей доволі традиційне: олів'є, оселедець під шубою, м'ясна страва, ковбасна та сирна нарізки і «Наполеон».
Хоча зараз у Луганську повно кафе і ресторацій, відкритих для будь-якого виду урочистостей - були б гроші. А ще в «республіці» можна знайти і запросити з виїздом додому чи в офіс кого завгодно - від стриптизера і шоу мильних бульбашок до Діда Мороза і Снігуроньки. І в цих особливостях вгадується більше миру, ніж війни. Відкриваються ресторани японської кухні, доставка осетинських пирогів прямо з печі, суші, гриль-бари, стейк-хаузи та інше. Звичайно, достатньо багато і тих кав'ярень, які так і не відкрилися після війни і набувають дедалі більше рис старіння й розрухи.
Ще одна особливість свят для мене - походи на ялинки з дитиною. Мабуть, саме за рахунок цієї культурної складової життя ці дні залишили післясмак руху, шуму і свята. Ми отримали солодкий подарунок від громадського руху, потрапили на новорічну виставу в ляльковий театр, у російський драматичний театр на «Попелюшку» і в філармонію на чудове музичне дійство...
Ми гуляли біля міської ялинки, катаючись на електромобілях (до біса дорого - 100 рублів за 10 хвилин, або близько 50 грн.), ми навіть потрапили на платну театралізовану виставу в парк атракціонів. На тлі інших сміховинно низьких цін на квитки (філармонія - 30 рублів за квиток, російський драматеатр - 20 рублів, ляльковий - 40), це шоу коштувало в рази більше - 150 рублів за 35 хвилин інтерактиву з дітьми. Але важливий факт свята і атмосфера, а ціни - то вже, мабуть, деталі. Та й хто заважає придумувати і втілювати такий ось бізнес на дитячих емоціях?
На завершення свят ми потрапили в цирк на Шоу маленьких зірок, яке організували луганська циркова школа і Російський державний цирк. Квитки від 150 до 500 рублів. Ті, що за 150 рублів, продалися миттєво. Зал був швидше повний, ніж порожній, хоча вільних місць було до прикрого багато. І чомусь цей фінал наших різдвяних розваг був особливо теплим. Можливо, тому що цирк апріорі не може бути сумним місцем, бо він теж з дитинства, як і Новий рік...
Але на що я звернула увагу, навіть попри свій безхмарний настрій, то це на повсюдну торгівля в цирку - платне катання на коні, продаж паличок, що світять, «австралійських» буменаргів, повітряних кульок, масок, солодкої вати, фото з мавпочками і далі, далі, далі. Як не дивно, але батьки охоче купували у відповідь на дитячі прохання яскраві штучки з арени, хоча коштували вони від 200 до 600 рублів. Як на мене, абсолютно невиправдана ціна.
І ще з моїх здивувань - «прапор ЛНР» під час номера джигітки (і захоплення залу) як елемент патріотичного виховання. І козача тема з усіма атрибутами - піснями й костюмами.
А по дорозі додому з цирку ми опинилися посеред «армагеддону» - у порожньому місті з закритими магазинами і малолюдними вулицями. І на тлі порожніх маршруток світяться лише вікна пивних крамничок і кількох супермаркетів. Дивний мікс для вечора неділі.