Після анексії: Росія має лише два сценарії
Путін підштовхує себе до ядерної пастки
Схоже, що в Росії не розуміють усі можливі наслідки псевдореферендумів та нових анексій, розглядаючи це швидше як певний політтехнологічний крок, спосіб зміцнення путінського режиму.
Тому зараз бачимо матеріали у «Медузі», низці інших видань, заяви від інсайдерів від російської влади, що переносяться терміни юридичного оформлення анексії на початок жовтня (хоч усе мало статися наприкінці вересня). Але термін зсувається на тиждень. І це пов'язано з тим, що рейтинги влади падають. А можливий плюс, профіт – політтехнологічний, інформаційний – від анексій не перекриває негативний ефект від мобілізації. Тому сама по собі ця подія не дасть бажаного інформаційного ефекту для путінського режиму.
Глобально анексія створить всі необхідні передумови для подолання так званого Рубікона.
Відіграти назад буде неможливо. Якщо Росія анексує нові українські території, то цього ніколи не визнають ні Україна, ні весь цивілізований світ. Путін планував запропонувати якусь нову реальність у листопаді на саміті глав «Великої двадцятки». Мовляв, така тепер ситуація – так, давайте зі мною домовляйтеся. Приймайте це як даність. Але вже зрозуміло, що ніхто цього не сприйме. Україна й надалі наступатиме, відбиваючи свої території. Захід збільшить кількість допомоги нашій країні, в тому числі надавши зброю, яка дозволить завдавати ударів безпосередньо по російським територіям аж до Москви. Відповідно, Путіну доведеться виходити з того, що він має агресію проти території безпосередньо РФ. І він себе зажене у пастку.
Кремль, наприклад, може заявити, що тепер це не спеціальна військова, а антитерористична чи контртерористична операція. Що це не регулярні «сили вторгнення України на російську територію», а якісь «терористи, бойовики».
І тоді не застосовуються положення військової доктрини, які передбачають можливість завдання ядерного удару.
Але ми всі розуміємо, що Путін підштовхує себе саме до ядерної пастки. І ядерний удар стає дедалі ймовірнішим. А це означає колапс. Після цього Росія викреслюється із договороспроможних суб'єктів. Є велика ймовірність того, що буде розірвано всі економічні та політичні контакти. Блокада. Створення всіх умов для повної ізоляції російської влади. Надання максимального тиску; інспірація внутрішніх конфліктів. У результаті – схлопування Росії теж у розвилку: каскадний розвал чи болото, перетворення на «чорну діру», коли функції держави відмиратимуть поступово.
Мені здається, для населення, яке проживає на тій території, каскадний розвал був би кращим. Він хоча б дає змогу виживати у нових незалежних державах, які з'являться на території колишньої РФ. А «чорна діра» – це руйнація соціуму як такого.