Вибори у Казахстані. Головні підсумки

19 березня 2023 в Казахстані відбулися вибори депутатів до нижньої палати Мажилісу та у масліхати (місцеві ради). Касим-Жомарт Токаєв завершив переформатування політичного режиму під себе. З Сенату, а тепер й з нижньої палати парламенту та масліхатів, прибрали людей з ближнього кола Нурсултана Назарбаєва і їх «клієнтів». Токаєв убезпечив себе від будь-яких неприємностей з боку представницьких органів, гарантував собі конституційну більшість в парламенті. Проте, досить низька явка виборців свідчить, що казахстанці все ще не бачать у реформах Токаєва появи обіцяного «Нового Казахстану». Режим діє перевіреними за часи Єлбаси методами. В суспільстві продовжує накопичуватися незадоволення, втома та протестні настрої, які так і не були каналізовані владою. 

Контекст виборів

Після внесення змін до конституції Казахстану та виборів глави держави у 2022 році, президент країни Касим-Жомарт Токаєв розпустив парламент. Формально конституційні зміни передбачають обмеження повноважень президента на користь парламенту, посилення децентралізації, відновлення Конституційного суду, один термін президентства у 7 років. Таким чином, Токаєв залишається президентом Казахстану до 2029 року.

Проте поза фасадом демократичної риторики є цілком прагматичні дії: Токаєв повинен подолати залишки опору назарбаївських кланів та їх «клієнтів» на місцях. Звідси рішення розпустити парламент (Сенат і Мажиліс). 

«Вибори» до Сенату відбулися 14 січня 2023 року. Вибори в лапках тому, що сенатори призначаються від регіонів. В основному це «ноунейми» (керівники підприємств та «шановні люди»). Завдання верхньої палати – фільтрувати рішення нижньої й не допустити імпічменту президенту. Сенат затверджує рішення Мажилісу. Тому у верхній палаті опозиція не представлена взагалі. Але персональний склад Сенату оновився на 80%, з його складу вивели усіх, щодо кого були питання в лояльності чинному президенту.

Під завісу каденції попереднього парламенту було ухвалено спільне рішення Мажилісу та Сенату скасовувати закон «Про першого президента РК – Єлбаси». «Епоха Назарбаєва офіційно завершена», – заявляли місцеві оглядачі.

Кілька людей з оточення Єлбаси, причетних до організації спроби перевороту в січні 2022 року, були заарештовані та засуджені. Але не всі члени клану Назарбаєва були причетні до підготовки перевороту. Наприклад, чоловіка середньої дочки першого президента Назарбаєва та відомого мільярдера Тимура Кулібаєва все ще запрошують до Акорди (офісу президента). Експерти кажуть, що президент пов'язаний деякими домовленостями з різними групами впливу, які його підтримали. 

Власне з метою остаточного розв'язання цієї проблеми та формування нової політично-публічної архітектури й були ініційовані вибори до нижньої палати Мажилісу та в масліхати. 

Експерти вважають, що майбутнє Казахстану багато в чому визначається наскільки нове керівництво зможе позбутися спадщини «Старого Казахстану» (»представники Старого Казахстану» – тепер це політкоректний евфемізм кланам Назарбаєва). Зрозуміло, що зараз президент Токаєв має упорядкувати парламент. До осені він почистить основний корпус акимів областей та більшу частину уряду. До кінця осені він буде з усіх боків прикритий і легітимний. Осінь покаже, як президент готовий відновлювати справедливість в економіці.

Перші кроки Токаєв вже зробив. Силовики провели профілактичні «розмови» з окремими фігурантами оточення Назарбаєва. Результатом стало повернення державі контрольних пакетів та часток в провідних монополіях та банках. Ходять чутки про націоналізацію активів, які були недоброчесно приватизовані. 

Новий Мажиліс

В нижній палаті парламенту 98 місць. З них за партійними списками обиралося – 69 депутатів, а мажоритарники отримають – 29. До виборів допустили 7 партій. Загалом усі вони – пропрезидентські (за виключенням соціал-демократів, які декларують конструктивну опозицію). З 7 партій є дві новостворені: Respublica та партія зелених Baitaq. Вибори до масліхатів відбувалися за змішаною системою 50/50. 

Попередні результати парламентських виборів наступні:

• Amanat – 53,90% (3 431 510 виборців) – пропрезидентська правляча партія, колишня назва «Нур Отан». За списками вона отримає 40 місць в Мажилісі. Окрім того, до фракції Аманату приєднається більшість мажоритарників 23 з 29. Таким чином – 63 місця з 98 в Мажилісі.  
• Народно-демократична патріотична партія «Ауил» – 10,90% (693 938 виборців). Може розраховувати на 8 місць. Пропрезидентська. Репрезентує аграріїв. 
• Демократична партія «Ак Жол» – 8,41% (535 139 виборців). Отримає 6 місць. Пропрезидентська. Правоцентристська партія, молодший партнер «Аманату».
• Народна партія Казахстану  (колишня Компартія Казахстану) – 6,8% (432 920 виборців). Матиме 5 місць. Соціально орієнтована. Пропрезидентська. 

Значний результат показала новостворена партія молодих підприємців та публічних діячів Respublica – 8,59% (547 154 виборців). Вони отримають 6 депутатських місць. Їх результат був несподіваний для багатьох оглядачів. 

Ще однією несподіванкою стало подолання 5% Загальнонаціональною соціал-демократичною партією (ЗСДП) – 5,2% (331 058 виборців). Це 4 місця в парламенті. Річ у тому, що ЗСДП була чи не єдиною історичною не розгромленою опозиційною до Назарбаєва легальною політичною силою, яка помірковано критикувала владу. Зараз їх представників допустили в парламент. 

Партія зелених «Baitaq» не потрапляє в Мажиліс – 2,3% (146 431 виборця). 

До парламенту не пройшли принципові опозиціонери-самовисуванці: Санжар Бокаєв, Айбек Борисов, Мухтар Тайжан та ін.. Вони вимагають скасовувати результати голосування у своїх округах через порушення та фальсифікації.  

До виборів також не допустили позасистемну опозицію (за кількома виключеннями). Ймовірних кандидатів-самовисуванців, яких влада підозрювала у контактах з Демократичним вибором Казахстану Мухтара Аблязова, репресували до початку перегонів. Сам Аблязов заявив, що вибори відбулися з масовими порушеннями й новий склад Мажилісу є нелегітимним. 

Інших опозиціонерів, таких як дружину політв'язня, лідера незареєстрованої Демпартії Жанболата Мамая – Інгу Іманбай, допустили до виборів, але не дали захистити свій результат. До речі, Іманбай влада погрожувала звинуватити в «розпалюванні міжнаціональної ворожнечі» за спробу організації пікету на підтримку України у війні з Росією, до річниці вторгнення 24 лютого. Їй відмовили в дозволі на пікет і погрожували завести справу.

Явка виборців офіційно склала 54,2%. Проте, представники місії ОБСЄ заявили, що її спостерігачі постійно фіксували розбіжності між кількістю громадян, які прийшли на виборчі дільниці та опустили бюлетені до скриньок, та офіційно оголошеними попередніми даними явки – 54 відсотки. Про реально низьку явку кажуть і незалежні кандидати. Це один з найнижчих показників парламентських виборів в Казахстані. Нижчою явка була лише 2004 року, тоді на вибори прийшли 45,2%. 

Казахстанський політолог Досим Сатпаєв вважає, що сама влада була зацікавлена в заниженні явки. Влада користується низькою підтримкою. У більшості партіях люди бачать не «новий», а «старий Казахстан», людей з «парку нурського періоду» (від Нурсултан Назарбаєв). Звідси голосування ногами. Також вибори збігтися зі святом Навруза. Явку занижували залякуванням виборців в тих місцях, де влада була не впевнена в результаті. Ставку робили на бюджетників та контрольовані групи. 

За тиждень до виборів бюро експрес-моніторингу громадської думки Demoscope та центр Paper Lab опублікували результати опитування, де більшість казахстанців не визначилась, за кого голосуватимуть. «62,5% громадян вважала, що жодна з партій, що беруть участь у виборах, не представляє їхні інтереси. При цьому 22,5%, навпаки, переконані, що у списку партій є їхні представники. 15% не змогли відповісти на це питання» , – йдеться у дослідженні.

Незалежні спостерігачі та кандидати стверджують, що влада, навіть, за малої явки та наявності в неї голосів контрольованих бюджетників, пішла на масові порушення та фальсифікації на виборах. В мережі гуляють сотні відеофіксацій: від вкидів до заздалегідь заповнених бюлетенів. Але, попри відеодокази, місцеві виборчі комісії відмовлялися визнавати факти порушень. 

Звіт про спостереження БДІПЛ ОБСЄ досить критичний в частині дотримання стандартів демократичності виборчого процесу та фальсифікацій. «Місія спостерігачів негативно оцінила підрахунок голосів на 58 зі 128 виборчих дільниць, що спостерігаються, через «суттєві процедурні помилки та недогляди, а також ігнорування процедур звіряння даних». «Загалом процес підрахунку голосів викликав серйозні побоювання з приводу того, чи були бюлетені підраховані та подані чесно, відповідно до Копенгагенського документа ОБСЄ», – сказано в заяві БДІПЛ.

Незалежні кандидати заявили, що не визнають результатів голосування. «Вибори відбулися нечесно. Вибори закінчилися беззаконням. Наших спостерігачів виганяли силою, а серед них були жінки та дівчата. Цілком ймовірно, що така неправдива кампанія призведе до зіткнення народу з владою. Вважаємо, що проведення таких виборів є злочином щодо народу, нашого майбутнього та молоді».

Мажиліс буде шестипартійним та контрольованим. Більшість місць отримує президентська партія «Аманат», яка не потребуватиме жодних коаліційних угод з партнерами. «Ак жол», «Ауил» й так будуть голосувати як скажуть у Токаєва. НПК та Respublica дозволятимуть собі окрему критику уряду, але у цілому виступатимуть в фарватері «Аманату». ЗСДП залишається роль «реєстрової опозиції». Певний дисонанс вноситимуть такі мажоритарники як Бахитжан Базарбек, відомий правник, який зробив собі ім'я на земельних скандалах чи підприємець та громадський діяч Ерлан Стамбеков.  Вони обидва перемогли в Алмати. Але й вони є висуванцями «Аманату».

Український кейс

Зовнішня політика в Кзахстані повністю контролюється президентом Токаєвим. Усі партії, які потрапили до парламенту, уникають публічних оцінок війни в Україні та критики Росії.  

У середині січня 2023 року стався показовий інцидент з ексдепутатом від партії «Ак жол» Азаматом Абільдаєвим. Він публічно висловився на підтримку агресію Росії проти України. Минуло пів доби від моменту публікації заяви, як його показово виключили з партії та позбавили депутатського мандату. 

Серед легальних учасників політпроцесу в Казахстані немає жодної політичної групи чи фігуранта, який би відкрито підтримував війну Росії проти України. У ЗМІ є кілька ресурсів, зашквареного штибу (наприклад Zона.kz), які підтримують Кремль. До деяких із них казахські силовики вже вжили заходів впливу. Інші знаходяться поза межами Казахстану. 

Спроби вплинути на казахські ЗМІ з метою трансляції наративів, вигідних Кремлю, фактично провалилися. У грудні-лютому видання Arbat.media і Ratel.kz викликали до російських судів за «невідповідну дійсності та неправдиву суспільно значущу інформацію політичного характеру» про війну в Україні. Роскомнагляд регулярно надсилає казахським виданням вимоги видалити ту чи іншу публікацію. Окрім сайту Newtimes.kz ніхто публікацій не зняв. У МЗС Казахстану заявили, що «вжиті заходи щодо блокування на території Російської Федерації того чи іншого ресурсу новин ґрунтуються на внутрішньому законодавстві Росії. Іншими словами, його рішення не мають юридичної сили та не застосовуються на території Республіки Казахстан».

Водночас казахські силовики не відмовляють росіянам в екстрадиції громадян РФ, яких звинувачують у політичних злочинах. Так було затримано для екстрадиції до РФ анархіста Дениса Козака, якому в Росії загрожує сім років позбавлення волі у кримінальній справі про виправдання тероризму.

Попри те, що Токаєв заявляє про непорушення санкційних обмежень щодо російських компаній, ряд московських корпорацій активізували свою роботу в РК. Так, «Аерофлот» відновлює програму власних регулярних рейсів до міст Казахстану. Нагадаємо, «Аерофлот» припинив польоти до Казахстану в лютому 2022 року. Замість нього до Астани та Алмати перевезення здійснювала його дочірня авіакомпанія «Росія» на російських літаках Sukhoi Superjet 100.

»Лукойл» підписала угоду про розробку нафтового родовища «Каламкас море» на шельфі Каспійського моря біля узбережжя Казахстану. Міненерго Казахстану повідомило, що розробник родовища має сплатити збір у розмірі 32 млн доларів, забезпечити інвестиції у шість мільярдів доларів та створити дві тисячі робочих місць на початковому етапі.

Українські розслідувачі неодноразово вказували, що казахські компанії беруть участь в реалізації сірих схем реекспорту до Росії підсанкційних товарів. 

Попередні висновки

• Президент Касим-Жомарт Токаєв завершує переформатування політичного режиму під себе. З Сенату, а тепер й з нижньої палати парламенту та масліхатів, прибрано людей з ближнього кола Нурсултана Назарбаєва та їх «клієнтів».  
• Місцеві еліти отримали часткове оновлення людьми безпосередньо Токаєва. Але президент не вдався до тотальної чистки партії та держапарату. Він зберіг «мовчунів» та технократів зі старої влади, а декого просунув вверх. Це має забезпечити стійкість режиму та підтримку різних груп впливу і регіональних кланів.
• Токаєв запустив в парламент та на місця дозовану кількість «конструктивних критиків», які мають забезпечити «вихлоп соціального пару». На думку Акорди, таке рішення має знизити рівень напруги, який все ще зберігається після подій січня 2022 року.   
• Низька явка вказує на те, що громадяни не повірили в «справжність» виборів. За попередні роки режим навчився маніпулювати результатами виборів і повністю дискредитував їх в очах виборців. Назарбаєв був прихильником «великих цифр», звідси намальовані явки та результати «за» від 70% і вище. Хоча, самі результати малювали без врахування реальних настроїв у суспільстві. 

Досим Сатпаєв говорить, що нинішні вибори – це реванш «Старого Казахстану». У парламент потрапили всі ті самі люди, які були у владі й при Назарбаєві: «лизуни, фахівці з перевзування та мовчуни». Відмінність лише в тому, що цей склад Мажилісу буде не таким «сірим» та «ніяким», ніж попередній. 

• Недовіра до легальної політики неодмінно позначиться накопиченням агресії та протестного потенціалу. Владі не вдається каналізувати протест через вибори, тому варто очікувати появу нових зон, де протестні настрої даватимуть про себе знати. Токаєв ініціював ухвалення законів, що посилюють кримінальну відповідальність за заклики до масових акцій. Але це навряд чи стане перепоною за умов виникнення «гарячої конкретної проблеми». 
• Нинішня виборча кампанія політизувала частину активістів та небайдужих громадян, які раніше не брали участі в політичних процесах. Пройшовши досить гостру виборчу кампанію, зіткнувшися з бюрократичним спротивом системи, несправедливістю судів, ці люди стануть «живильним середовищем» для нової позасистемної опозиції. Кандидати-самовисуванці, які не змогли захистити свої результати на дільницях законними методами вже заявили про формування громадської коаліції. Деякі казахські експерти вбачають в ній протопартію чи рух, який може стати точкою консолідації для «нової опозиції». 
• Казахстан зберігає лінію на офіційний нейтралітет у війні Росії проти України. Астана дозволяє собі привселюдно не підтримувати свого союзника. Своєю чергою, Москва не поспішає пустити в дію проти Казахстану увесь інструментарій впливу. Обмін випадами пропагандистів та «видалений» твіт Медведєва – це лише видима частина. Експорт нафти далеко не єдина слабка точка Казахстану, куди може натиснути Росія. Наприклад, Казахстан не в повному обсязі забезпечує себе продовольством. Наприклад, в олії, цукру, молоці – залежність від імпорту з Росії критична. Москва стабільно лідирує у зовнішній торгівлі Казахстану. Сьогодні більша частина вантажопотоку в та з Казахстану проходить через територію РФ. Інші варіанти є, але все це виходить помітно дорожчим. Росіяни вибірково підходять до тиску на Астану. Ймовірно, це зумовлено межами такого тиску і балансами спеціальних відносин Казахстану з Китаєм. Однак, ці ж «приводні ремені» утримують Казахстан від надмірного віддалення від Росії.
• Токаєву потрібна стабільність. Будь-які спроби підірвати цю стабільність, від кого б вони не виходили, розглядатимуться Астаною як загрози. Тому тема війни в Україні як і антиросійські настрої в казахському суспільстві суворо модеруватимуться владою. «Здорова» русофобія націонал-демократів спрямовуватиметься в конструктивне річище боротьби за націо/державобудування, націоналізацію гуманітарної сфери, локалізацію невдоволення російськомовних і етнічних росіян півночі Казахстану, боротьбу з сепаратизмом тощо. Всі ж інші прояви маргіналізуватимуться як антидержавні та переслідуватимуться.