Ті, хто багато кричать, зображують напади гніву, істерику – роблять це від страху

Ті, хто справді нікого не боялися, підходили мовчки і дуже точно заряджали. І спокійно йшли геть.

У нас є такі політики / журналісти / блогери, які весь час зображують якусь особливу брутальність і публіцистичний темперамент, приправлений пролетарським матом. Начебто бажаючи всім дати зрозуміти, що їхній патріотизм набагато патріотичніший, а чесність взагалі не залишає сумнівів.

І от коли зустрічаю такий спосіб публічного прояву – не сумніваюся ні секунди: не тільки шахрай, а й дурень. Тому що у розумних шахраїв, як правило, є бодай стиль.