«Дело в украинском конфликте идет к завершению». Путін змінює риторику: до чого готуватися нам

У такому формулюванні кремлівський дідо висловився вперше. Цілком ймовірно, що пропагандистська машина почала готувати суспільну думку до того, що «СВО» в осяжному майбутньому закінчиться.

Але тут є нюанс. Адекватній людині зрозуміло, що Кремль жодної зі своїх цілей не досяг. Росія у цій війні ще не програла, але точно не перемогла. І не переможе. Але навіть натяк на цю думку в середньостатистичній російській голові – це нічний жах Путіна.

Саме тому з чорного пропаганда намагається зробити біле, а з неспроможності зліпити стійкість. Ось що сьогодні сказав бункерний: «Они ждали сокрушительного поражения России, крушения государственности в течение нескольких месяцев. Не получается».

Слідкуєте за рухами? Від «Київ за 3 дні» та ідеї провести парад в столиці України, Росія довоювалася до того, що парад їй «дозволяє» провести саме Україна. А від риторики «капітулюйте, у вас немає жодних шансів проти ядерної держави», правитель РФ перейшов до байок про те, що хтось їм пророкував поразку за пару місяців.

В отруєному пропагандою мозку росіян ця теза має викликати гордість за те, що їх країна «вистояла» у жорстокому протистоянні з підступним супротивником – ні, не Україною, а НАТО, яке «незаконно посягнуло на її територію».

Думаю, саме на це російська пропаганда буде бити далі, загортаючи шматок лайна у вигляді неспроможності РФ досягти своїх справжніх цілей щодо України у фейкову обгортку «победы в схватке с НАТО».

Чи повірять в цю маячню росіяни мені, чесно кажучи, начхати. Що мене турбує більше – як з цим наративом буде працювати Україна, і яку рамку глобальної суспільної думки сформуємо ми.

Як Україну сприйматимуть у світі, коли стихнуть гармати – як країну-героя, якій вдалося зберегти державність і дати відсіч ядерній державі, чи просто як буфер у війні між Росією і НАТО – залежить тільки від нас.

У світі постправди історію пишуть не переможці. Тут переможцям стають ті, чия історія виявиться найпереконливішою.