Ставка зроблена на наш розбрат
«История не в том, что мы носили, а в том, как нас пускали нагишом». Отже, треба забути, хто які прапори носить, хто яку ідеологію сповідує
Невиголошений виступ на засіданні Верховної ради 2 березня 2014 року.
Рішення РФ, яке для України є неприйнятним, це не тільки і не стільки ставка на силу. Ставка зроблена на наш розбрат, на наше роз’єднання. Ставка зроблена на внутрішню підтримку Росії, на шулерних пройдисвітів, яких призначено для виконання брудних доручень. Ставка зроблена на використання ряду непродуманих кроків ВР і ...нової влади. Особливо в чутливих питаннях.
Щонайменше потрібно надзвичайними заходами навести елементарний порядок в країні. Заспокоїти людей. Дати їм віру.
Єдність народу – головна запорука, що рішення РФ залишиться рішенням без силової дії.
Рятувати Україну від загрози анексії її території і розвалу потрібно в Україні.
Вкрай важливо продемонструвати реалізм в кадровій роботі. Припинити вакханалію. Опертися на тих, хто володіє ситуацією, або може нею опанувати, має підтримку людей. Утриматися від чисто партійних призначень.
Неприпустимо конфліктувати на два фронти – в середині країни і протистояти Росії.
Є гарні поетичні рядки: «История не в том, что мы носили, а в том, как нас пускали нагишом». Отже, треба забути, хто які прапори носить, хто яку ідеологію сповідує, хто які має заслуги. І виходити виключно з того, що Україну роздягають, над Україною збиткуються через нашу слабкість, розсвареність.
Сьогодні належить об’єднатися на відповідальності за долю України.
Слід приймати вичерпні рішення. Утриматися від тих з них, які можуть поглибити конфлікт. Мають бути лише ті, що, як мінімум, допоможуть локалізувати проблему.
Рішення мають прийматися всією Верховною радою. Підкреслюю - всією.
Необхідно розуміти, що наша розконсолідаваність перекинеться на суспільство і території. На що, очевидно, ставка також робиться.
Балансування на межі війни, має закінчитися на користь миру.