Чи справді світ потребує воєнного союзу з Україною?
Чому ми переконуємо себе, що воєнний союз з Україною потрібен усім
Українці не втомлюються обговорювати можливості створення якихось альтернативних воєнних союзів, тим більш після того як президент Сполучених Штатів Дональд Трамп наголосив, що не бачить Україну в НАТО.
При цьому ми продовжуємо переконувати себе самих та інших, що якщо ми маємо найбільш досвідчену і озброєну армію у сучасній Європі, воєнний союз з нами буде потрібний всім.
Не буду нагадувати, що наша армія продовжує воювати і ніхто не знає скільки років їй доведеться ще протистояти російській агресії. І не буду нагадувати що в цей час навряд чи хтось наважиться на будь-який серйозний союз з воюючою країною.
Але навіть в мирний час у Сполучених Штатів буде козир, якого немає у будь-якої іншої держави світу – ядерний потенціал, який може конкурувати з ядерним потенціалом Росії.
Так що будь-яка держава, яка дбає про свою безпеку у виборі воєнних союзів, буде вибирати союз Сполученими Штатами, а не з нами.
Теоретичні припущення щодо того що хтось нападе на якусь країну, а Сполучені Штати не будуть її захищати – це саме теоретичні припущення. Для того, щоб НАТО довело свою неспроможність, потрібно щоб відбувся сам напад і потрібно щоб Сполучені Штати утрималися від своїх зобов’язань.
Але і після цього країна НАТО, яка буде знаходитись у війні з Росією, може вважати що союз із Америкою утримає Москву від застосування ядерної зброї.
Якщо якась країна НАТО вступить у воєнний союз з Україною і буде готова разом із нами воювати, це означає що вона сама поставить під сумнів дієвість 5-ї статті.
Тому було б на початку цікаво дізнатися з якими такими країнами Україна збирається формувати альтернативний воєнний союз? І чи може країна, яка при всій своїй сильній армії знаходиться на периферії континенту, бути центром такого союзу для Європи?
Говорити, що Україна ніколи не буде членом НАТО або що Україна буде членом НАТО – занадто самовпевнено в умовах, коли політична і воєнна ситуація у світі змінюється буквально кожного дня. І буде змінюватися наступними роками. На нас чекає така епоха турбулентності, в якій будь-який прогноз понеділка стає помилкою у вівторок.
Але незмінним залишиться одне – існування полюсів безпеки. Країна, яка не бажає або не може мати союзницькі взаємини із західним полюсом безпеки, який досі символізується США і НАТО, обов’язково стане частиною східного полюса безпеки. У нашому випадку – частиною території Росії або в кращому випадку її сателітом.
Той хто готовий сказати, що Україна ніколи не стане членом НАТО, має відповісти сам собі на питання – яким чином Україна в такому разі не стане частиною Росії.