Парад під захистом Трампа: головне приниження Кремля у 2026 році

Сорок п’ять хвилин параду, який пройшов у Москві 9 травня, увійдуть в історію з набагато більшим значенням, ніж урочистості, які проводилися на бруківці головної площі російської столиці останні роки, якщо не десятиріччя.

Адже жодного разу до цього керівникам Радянського Союзу та Російської Федерації не доводилося шукати допомоги у президента Сполучених Штатів для проведення цього параду. Сталін, Брежнєв, Горбачов або Єльцин однозначно вважали б Путіна справжнім лузером, якому довелося поступитися суверенітетом ядерної держави заради власної безпеки у свято.

І це, можна сказати, один з головних підсумків чотирьох років російсько-української війни. Коли вона починалася, Путін розраховував за кілька днів захопити Київ і створити в Україні маріонетковий уряд під проводом зрадників. Після того як від бліцкригу він перейшов до війни на виснаження сусідньої країни, сама можливість ударів по Росії здавалася чимось із фантастики – проти цих ударів виступали західні союзники України, в Києві не коментували епізодичних фактів появи українських безпілотників у російському повітряному просторі і говорили про «невідомі дрони».

Тепер усе інакше. В Україні ніхто не приховує ракетних ударів по військових заводах та нафтопереробному комплексу Російської Федерації. Нафтові порти, від яких залежить баланс російського бюджету, палають і виходять з ладу. І навіть повітряний простір російської столиці більше не виглядає захищеним від можливої появи українських безпілотників. І тут можна говорити не тільки про питання безпеки – це ще й  приниження російського керівництва. До Москви напередодні 9 травня завезли, здається, всі наявні засоби протиповітряної оборони. Але навіть якщо безпілотні апарати під час параду з’явилися б лише в повітряному просторі Московської області – це все одно могло стати приводом для зупинки урочистостей. І Путіну із гостями на очах усього світу довелося тікати з Красної площі в бункер під Мавзолеєм.

Ну і щодо гостей. Саме їхня невпевненість у тому, що перебування в Москві під час урочистостей є безпечним, значно скоротила кількість охочих розділити свято з Путіним. Фактично з лідерів справжніх, а не фейкових держав, на парад спочатку погодилися приїхати лише очільники Білорусі, Лаосу та Малайзії. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо хоч і приїхав до російської столиці, але на парад не прийшов. Президентів Казахстану та Узбекистану Путіну особисто довелося умовляти вже після того, як він отримав гарантії перемир’я від Дональда Трампа.

І це – людина, яка претендує на геополітичну вагу, на те, що очолює впливову світову державу? Сталін точно сказав би Путіну, що той очолює не конкурента США, а якусь колонію Сполучених Штатів, якусь бананову республіку. Яка невимовна ганьба! І навіть не скажеш, що Сталін був би неправ. Уявіть собі – Сталін телефонує президенту США і просить допомогти з проведенням параду в Москві. Уявили? Посміялись? А Путін саме це й зробив.

Будь-яка людина при здоровому глузді на цьому етапі мала б усвідомити, що продовження війни з Україною нищить саму Росію, руйнує її економіку, створює всі передумови для демографічної катастрофи і практично позбавляє суверенітету. І може так статися, що ще через якийсь час усі принципові рішення для Росії ухвалюватиме не Путін, а Трамп – якому для цього доведеться домовлятися із Зеленським. Те, як готувався і в якій атмосфері проводився цей парад, дає всі підстави для такого висновку.

Але водночас я прекрасно розумію, що Путін не виглядає людиною, здатною подивитися в очі реальності. І головне питання – скільки ще буде потрібно часу, скільки ще зруйнованих російських підприємств і портів, скільки ще загине росіян у донецьких териконах, скільки ще країн повернеться до Росії спиною з-поміж нинішніх її союзників, щоб ця реальність наздогнала Путіна.