Оновлений законопроєкт «Про медіа» – спроба проросійського реваншу
Триколор під прикриттям європейського прапора?
23 серпня на гуманітарному комітеті парламенту «слуги народу» за участі міністра культури протягнули рішення про підтримку в першому читанні так званого оновленого тексту законопроєкту «Про медіа».
Під приводом євроінтеграції в цей проєкт включені положення, які не мають до євроінтеграції жодного стосунку, але знищують важливі механізми захисту українського культурно-інформаційного простору.
Скасовується заборона на пісні російських співаків у теле- й радіоефірі, за яку парламент у червні проголосував конституційною більшістю.
По суті, знищується Перелік осіб, які загрожують національній безпеці, який діє сім років. Фільми, серіали, концерти, гастролі з учасниками цього Переліку заборонені в Україні. Але за новою версією закону про медіа цей перелік в ручному режимі формуватиме голосуванням Нацрада з телебачення і радіомовлення (та сама, де засідають вихідці з олігархічних медіагруп). Причому для включення в Перелік законопроєкт передбачає лише кілька підстав. Для решти рашистів – двері відкриті.
Законопроєкт істотно послаблює захист української мови. Наприклад, дозволяє практично безкарно порушувати в розмірі до 10% квоту на українські пісні на радіо.
Ним вносяться руйнівні зміни в інші закони, наприклад, прибирається з закону про кінематографію заборона популяризації органів влади держави-агресора.
І це – лише невелика частина проблем цього закону. Незважаючи на те, що депутати ЄС і представники громадськості надали конкретні зміни до тексту законопроєкту, «слуги» не врахували жодну з них, рекомендувавши подавати їх до другого читання.
Ще раз: вони зносять надзвичайно важливі норми чинних законів, що захищають Україну, і пропонують спробувати наново боротися за них у другому читанні.
Це – відвертий проросійський реваншизм.
На моє переконання, жоден відповідальний депутат не має права голосувати за таку версію законопроєкту навіть у першому читанні. Ми маємо змусити реваншистів відступити і захистити норми, які захищають нашу мову й культурний простір від рашизму.