Польський закон про «бандеризацію» та історія трьох українських братів

Василь - член ОУН, до Другої світової в‘язень ПОЛЬСЬКОГО концтабору «Береза Картузька»; в роки війни - в‘язень німецького концтабору Авшвіц, куди потрапив за АНТИНАЦИСТСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН. Замордований в таборі ПОЛЯКАМИ, помічниками нацистів, Станіславом Подкульським та Юзефом Кралем. Через кілька днів в тому ж таборі польські колаборанти вбили його брата - Олексу. Війну пережив тільки третій брат, якого нацисти утримували в іншому концтаборі.

Згідно з новим польським законом нічого цього не могло бути - тому що українські націоналісти були нацистським колаборантами, причетними до їх злочинів, польських концтаборів ніколи не існувало, а поляки не співпрацювали з нацистами.

Мало не забув! Третього брата звали Степан. Саме через нього, прізвищем, яке носили брати, нацисти та комуністи називали бандерівським рух, який кинув виклик їм обом. Але в польському законі все зовсім інакше - боротьба українських націоналістів, то злочин, поміщений поруч з нацистським і комуністичним.