«Терорист» Сергій Корольов. Про ціну радянських досягнень у Космосі

До Дня космонавтики розкажу про особливості совєтських досягнень в науці й техніці та «терориста» Сергія Корольова.

Пропаганда зображувала їх як результат свободи думки й творчості за комуністичного ладу. Насправді левову частку здобутків у військово-технічній сфері створено зеками з вищою освітою та науковими ступенями.

Пізньої осені 1942 р. Сергій Корольов у супроводі конвоїра зійшов із потяга в м. Казані. Він був у стьобаних куртці і штанах, валянках й шапці-вушанці. Усе його майно (дві хлібини, консерви й рулон паперів) помістилося в речовому мішку.

Неможливо було здогадатися, що це — талановитий інженер-авіатор, який згодом стане ключовою фігурою совєтської ракетно-космічної програми. В’язень Корольов відбував строк за статтями «тероризм» і «підрив промисловості, транспорту, торгівлі, грошового обігу й кооперації».

Того дня Сергія Корольова перевели до особливого конструкторського бюро № 16 при Казанському авіазаводі, яким завідував капітан держбезпеки Бекетов.

Його співробітники не мали права залишати територію, а за роботою наглядала озброєна варта. Колектив складався з інженерів та науковців, засуджених за політичні злочини. У народі такі трудові колонії здобули назву «шарашки» (від «шарашкіна контора» — сумнівна, шахрайська організація).

В’язниці для науково-технічної інтелігенції з’явилися після циркуляру Вищої ради народного господарства і ОГПУ від 15 травня 1930 р. Їхньою діяльністю керував 4-й спецвідділ НКВД—МВД. Біля двох десятків таких секретних бюро й інститутів із ув’язненими інтелектуалами працювали на совєтський військово-промисловий комплекс.

Уперше Сергій Корольов опинився в «шарашці» в 1940 р. Заарештували його ще в 1938 р. Вирок: 10 років табору на Колимі. Покалічений допитами (його били так, що переламали лицьові кістки) на золотих копальнях, Корольов швидко згасав: «Як тільки нахилюся — падаю. Розпух язик, ясна кривавили, зуби повипадали від цинги».

Після численних прохань відомих авіаторів режим вирішив використати рабську працю Корольова інакше. Місце ув’язнення замінили на ЦКБ-29 в Москві. Ця «шарашка» займалася літакобудуванням під керівництвом засудженого авіаконструктора Туполєва.

Упродовж 1940—1942 рр. Сергій Корольов узяв участь у розробці літака Ту-2 та спроектував реактивний літак РД-1. Перейшовши до Казані, Корольов почав розробляти ракетні двигуни та готувати проект створення бойових ракет далекої дії.

Його керівником став давній колега у справі ракетобудування Валентин Глушко, який відбував 8 років ув’язнення.

У серпні 1944 р. Корольова звільнили достроково. Загалом він відбув 6 років примусової праці в таборі та закритих конструкторських бюро. Після смерті Сталіна 4-й спецвідділ МВД розформували, як і підлеглі йому «шарашки».

Досягнення СРСР у підкоренні космосу забезпечили репресовані вихідці з науково-технічних тюрем НКВД. Але попри поневіряння, покалічені допитами та каторжною працею, українці Корольов і Глушко увійдуть в історію як люди, які запустили на орбіту перший штучний супутник та першого космонавта.

На фото — алюмініве горнятко Сергія Корольова в ув'язненні. На руків'ї видно нашкрябане прізвище «Корольов».

Ця історія — ще одна із проєкту «Тріумф людини» про українців, які перемогли ГУЛАГ. Можна вільно завантажити виставку та книгу-каталог https://bit.ly/2xe4Fcv