862 рік і кремлівська історіографія
Ті, хто вважали, нібито вправи товариша Сталіна у ґвалтуванні історії давно вже позаду, - присоромлені. Керівництво Російської Федерації впевнено доганяє генералісимуса у справі маніпулювання датами, призначення героїв і зрадників далекого й не дуже минулого та перетворення історії на зовнішньополітичний кийок.
Ті, хто вважали, нібито вправи товариша Сталіна у ґвалтуванні історії давно вже позаду, - присоромлені.
Керівництво Російської Федерації впевнено доганяє генералісимуса у справі маніпулювання датами, призначення героїв і зрадників далекого й не дуже минулого та перетворення історії на зовнішньополітичний кийок.
Минулого року російський прем’єр спробував був скасувати подвиг мільйонів українців у Другій світовій війні. Сьогодні російський президент скасовує українську історію й пропонує українцям наступного року разом із росіянами й білорусами відсвяткувати 1150-ліття російської державності. Чому в такому разі не білоруської? Про те, що Древня Русь була Київською і логічно було б святкувати річницю української державності, я скромно промовчу з трьох, як мінімум, причин
По-перше, з 1150-літтям – неув’язка. За тов. Сталіна згадка про 862 рік тягнула б якраз на Сибір. Бо, як ми пам’ятаємо, літописець Нестор тим роком датував прикликання варягів на Русь. А визнати, що північні розбійники створили державу з найсправедливішим устроєм, було неможливо. За таке припущення колись російське «наше всьо» академік Ломоносов навіть бив морду академіку-німцю Міллеру.
По-друге, Руська (не російська) державність старша за 1150 років.
По-третє, дати тут, за великим рахунком, мають значення хіба що для губернатора Новгородської області, де стоїть зведений царем пам’ятник 1000-літтю Росії (так і називається – без нинішнього словоблудства). Так от, губернатор вже оголосив, що хоче від Москви під «ювілей» грошей на набережну, готель, дороги і ще там на щось. А для нинішніх керівників РФ дати – справа факультативна. 1023 роки хрещення росіян можна відсвяткувати, або 1051 річницю від народження російського князя Володимира чи 1145 років походу російських дружин на Царгород.
Насправді, все це дуже недобре тхне. Наприклад, раннім азійським середньовіччям, коли євнухи вигадували імператорам легенди про їхнє походження від найпершої людини і готували ідейне підґрунтя для загарбань. А ще віє нездатністю визнати право українців на власну державність, власну гідність і власну, а не накинуту з Кремля історію.