Архітектура миру. Як пройшли переговори у Берліні
Від «ресурсів на війну» до «ресурсів для миру»
Значимі зустрічі/обговорення відбулись у Берліні. Бо вони закладають бачення поствоєнної архітектури дотримання миру.
Очевидно, що РФ не сприйме пропозиції зі спільної заяви 12 лідерів європейських країн за підсумками дводенних українсько-європейсько-американських переговорів у Берліні.
Бо РФ виходить із того, що війну (не лише як результат військових дій проти України, а й результат зламу міжнародної системи загалом) треба закріпити і після перемирʼя. Саме тому й продовжує військовий та гібридний шантаж України та Європи, бо знає про неспівмірність вимог.
Серед пунктів заяви, окрім зобов’язання надавати Україні сталий і значний рівень підтримки у розбудові Збройних сил (які у мирний час мають залишатися на рівні до 800 тисяч військовослужбовців), а також юридичного зобовʼязання вживати заходів у разі нової агресії (але до юридичного зобовʼязання ще треба дійти, бо це вимагає згоди національних урядів країн), хочеться виділити два наступні:
- створення європейських багатонаціональних сил для України, які допомагатимуть у відновленні ЗСУ, захисті повітряного простору та безпеці морських комунікацій;
- механізм моніторингу припинення вогню під керівництвом США.
По суті, це про ресурси де-факто дотримання сталості перемирʼя у разі його досягнення. Звісно, залишилось головне – власне зупинити військові дії.
Але, переконана, визначеність та єдність позиції України/Європи і взаємодія з США – одна зі складових, яка точно пришвидшуватиме етап переговорів безпосередньо про зупинку військових дій. У цьому сенсі за результатами переговорів у Берліні був зроблений великий шмат роботи.