Північна Корея готується до війни. Але проти кого?

Читаю: Кім замінив головного генерала Північної Кореї і закликав готуватися до можливої війни з ворогами.

У країні найвищий за останні роки дефіцит продовольства, а вона готується до війни, шукаючи ворогів ззовні та інтенсифіковуючи ядерні випробовування. Хоча по факту сама ж собі ж є ворогом.

Це такий контраст на противагу історії розвитку тієї ж Південної Кореї. Хоча починалося все однаково.

У світовій практиці (з того, що я пам’ятаю) є не так багато прикладів, коли авторитарні режими переростали у розвиток країни. Один з таких небагаточисленних – це Південна Корея, і то двигуном економічного розвитку там стало не застосування сили з боку влади, а навпаки стриманість.

Загалом же, авторитарні режими (з точки зору економічних перспектив) гарно описує термін Вацлава Гавела («влада безвладних»). Мова йде про те, що лише один авторитарний стиль та механізми примусу при ірраціональних системах, де немає конкуренції та подавляться ініціатива, ніколи не призведуть до розвитку. Такі режими навіть не ставлять його за мету.

Класичний приклад, повертаючись до того, з чого я почала – ті ж Кореї (Південна та Північна). Після війни, японської окупації у 20 столітті та розділу на дві країни – Південна Корея та Північна Корея – починали приблизно однаково. З прагнення відродження націі та відновлення достойного місця у світі. Але далі кожен по-своєму це розумів. От у Південній Кореї авторитарний (спочатку) режим поставив за мету модернізацію та розвиток економіки, а у Північній Кореї – все звелось до ізоляції та випробувань ядерної зброї, а тепер і підготовки до війни.