Україна ратифікує Римський статут попри загрози Кремля

Україна робить важливий крок у напрямку міжнародного правосуддя
фото: depositphotos.com

Щодо ратифікації Римського статуту

Насамперед. Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду – частина великих трансформацій у рамках судової реформи, яка у 2018 році була внесена як проєкт змін до Конституції України щодо правосуддя.

Загалом Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але актуалізований він був після приєднання нашого до угоди про Асоціацію з ЄС (його ратифікація є частиною наших зобовʼязань).

Однак через події 2014 року було прийнято рішення про відтермінування ратифікації Римського статуту через ризики, пов'язані з початком війни Росії – анексією Криму та військовими діями на Донбасі. Росія тоді активно використала у своїй пропаганді тему «злочинів» українських військових.

У тому числі для дегуманізації України та спроб нав'язати Заходу свій варіант «трансформації» України під себе (а по факту – поглинання), видаючи своє вторгнення на Донбас за «внутрішній український громадянський конфлікт». Ми не хотіли полегшувати дії Росії, агресія якої отримала тоді досить м'які санкції на Заході. Але, нагадаю, норма ратифікації Римського статуту була включена до проєкту змін до Конституції. Римський статут у цьому сенсі передбачає і ретроспективне поширення його на попередній період.

Анексія Криму та війна на Донбасі, зрештою, переросли у повномасштабне вторгнення. І правильно, що ми зараз ратифікуємо Римський статут, навіть якщо Росія намагатиметься усілякими прямими та гібридними діями використовувати механізми міжнародних судів проти України.

По-перше, військові злочини Росії після 2022 мають неприкритий характер, а Україна подала низку позовів проти РФ. Під юрисдикцію суду, як відомо, підпадають злочини агресія, геноциду, проти людяності та воєнні злочини.

По-друге, війна вийшла вже на такий рівень, маю на увазі глобальність, що проблему треба вирішувати не лише у зв'язку з війною Росії проти України. Маю на увазі те, що Росія використовує і міжнародні інституції (РБ ООН, наприклад).

По-третє, Україна ратифікувала Римський статут із заявою по ст. 124 статуту – згідно з якою Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції по воєнним злочинам щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації.

Читайте також: Ратифікація Римського статуту. «Плюси» і «мінуси» для України