Одного разу в Омані, або Звичайний єрмакізм

Один з результатів візиту Володимира Зеленського до Оману – відчуття, що антикризовими комунікаціями та спін-докторингом у президентському офісі опікується Dr.Alban, якому шостий президент допоміг оминути заборону СБУ на в’їзд до України заради участі у новорічному концерті «95 кварталу».

Насправді немає нічого крамольного у тому, що Володимир Зеленський вирішив провести кілька днів у теплих краях. Зрештою, це звична для нього практика, як і новорічні корпоративи, якими Зеленський опікувався до обрання президентом. І гроші на цей відпочинок у нього є. Чому вибір впав на фешенебельний готель у Омані? Як видається, з тієї причини, що там небагато наших громадян, тому викрити його перебування було складно. Швидше за все, через проросійський сайт «Страна» інформацію про перебування Зеленського в Омані злили представники російських спецслужб, які мають стійкі позиції у регіоні Перської затоки. Інтерес Кремля доволі зрозумілий: йому вигідно тримати Зеленського у стані постійної напрузі, пропонуючи власну допомогу. Тактика стара як світ, проте хто сказав, що вона не працює? До речі, численні ТГ-канали, які беруть участь у формуванні образу Володимира Зеленського як ефективного президента, звинуватили Петра Порошенка у розкритті місця відпочинку шостого президента.

Ситуація показала, що антикризові комунікації не є сильним місцем офісу президента. Банкова вже не вперше зазнає комунікаційних поразок, але цього разу помилки були невимушеними та засвідчили низький професійний рівень пресслужби президента. Версія польоту до Оману продемонструвала, що в ОПУ не вміють органічно вписувати пов’язані з власним шефом події до міжнародного контексту. Даруйте, але після вбивства у аеропорту Багдада іранського генерала Касема Сулеймані версія про прагнення бути ближче до епіцентру політичної кризи світового масштабу напрошувалася в першу чергу. Раз на Банковій вголос називають Володимира Зеленського «одним з провідних світових лідерів», то і антураж має бути відповідним. Натомість версія про «плідні переговори» з перельотом за власні кошти створює більше проблем, ніж переваг.

Акцент на переговорах з міністром Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою, який напередодні піддав критиці дії Сполучених Штатів у регіоні Перської затоки та невдало спробував виступити посередником між Вашингтоном та Тегераном навряд чи додають ваги українській позиції світі. До того ж Оман не надто позитивно сприймається Європейським Союзом. У кризові моменти сприйняття світу стає навіть у наддержав чорно-білим, тому прокладати для Володимира Зеленського шлях до Білого дому через Оман – це звичайний єрмакізм. До речі, універсальний радник з зовнішньополітичних питань виявився ще однією особою, яка фігурує на фотографіях з Маскату. Там він, схоже, намагається компенсувати комунікаційні проколи та проблеми з дотриманням дипломатичного протоколу.
Але про його роль трохи нижче.

Товарообіг з Оманом у 2018 році склав біля 80 мільйонів доларів з профіцитом на користь України. Проте буде перебільшенням стверджувати, що ця країна перебуває у топі зовнішньополітичних інтересів нашої держави (інтереси України в Омані представляє посольство України у Саудівській Аравії, Оману в Україні – посольство Султанату в Москві). Це означає, що візит мав бути ретельно підготовлений та спланований, з необхідною інформаційною підтримкою. Проте цього всього не сталося, як немає і українських міністрів, які повинні підписувати у Маскаті документи про двосторонню співпрацю.

Натомість поряд з Володимиром Зеленським є Андрій Єрмак, який протягом 2019 року виступав головним диспетчером української зовнішньої політики на американському та російському напрямах. До його численних напрямів роботи несподівано докинули Оман? Чи у Маскаті Володимир Зеленський зустрічався з емісаром Дональда Трампа? Чи Володимира Путіна? Чи Зеленський прилетів, аби вести перемовини про долю коштів у оманських офшорах? Всіх цих питань офіс президента України міг би уникнути, якби не почав брехати…