Ключове завдання для нашої оборони – снаряди
Війна в Україні стає багаторічною
У росіян закінчились запаси 122 мм снарядів до гаубиць Д-30 та САУ 2С1. Ось це фото трофейного 122 мм снаряду мені передав друг-артилерист з наших вогневих позицій.
І якщо 125 мм та 152 мм калібр у росіян це і нові і складські запаси давніх років виготовлення, то кількість 122 мм обмежена, і на позиціях росіяни кинули снаряди 2022 року виготовлення, тобто противник по цих видах снарядів вже перейшов на постачання прямо з конвейєра. Про кризу 122 мм калібру в РФ раніше писали і деякі російськи блогери. Вже зараз РФ отримує озброєння зі арсеналів Біларусі. Через 5-6 місяців російська армія буде змушена працювати переважно на тих снарядах, які виготовила їх промисловість.
Війна в Україні стає багаторічною, і виробництво боєприпасів стає ключовим змаганням, бо першими йти в атаку мають снаряди з дронами.
У нас значна кількість стволів 122 мм, запаси цих гармат ще є у світі. Калібри, під які у нас є ще багато стволів, потребують розгортання виробництва, ніхто так як ми не зацікавлений у максимальному збільшенні кількості снарядів, бо на штатному озброєнні НАТО 122 мм нема.
Україна потребує не тільки поставок від союзників, нам необхідно якомога швидше розгортати кілька спільних підприємств по виробництву снарядів у Європі, бо ленд-ліз це добре, але снарядів потрібно набагато більше, ніж виробляють країни НАТО зараз.
Так, у нас багато чого не вистачає, але якщо держава виділить кошти на довготривалі контракти по закупівлі 122 мм калібру, 120 мм мін, можна буде пояснити будь-які негаразди. Будь-які програми виправдано урізати, якщо ці кошти будуть спрямовані саме на виробництво снарядів. В кількох країнах НАТО є заводи під потрібні нам снаряди, було б важливо, щоб усі вони були завантажені замовленням на кілька років, бажано за участі українських технологів та фахівців.
Є питання по калібру 152 мм – тут треба стратегічне рішення, ймовірно, враховуючи поставки гармат 155 мм, варто зосередитись на виробництві вже виключно цього калібру, це має вирішити армія.
Кількість снарядів та точність ураження артилерії є ключовим фактором перемоги, і зосередження ресурсів держави на цих позиціях має стати основою оборонного планування.