Виплати компенсацій військовим. Є серйозна проблема

Варто удосконалити порядок виплати компенсацій та розповсюдити виплати на усіх загиблих та поранених у зв'язку з виконанням службових обов'язків в бойовій обстановці.

Наразі практика виплати компенсацій у 15 мільйонів за загибель або компенсація за поранення така – сплачуються гроші переважно у тому випадку, якщо встановлено, що загибель або поранення спричинені безпосередньо діями противника. Причому компенсації за поранення ще й отримати дуже складно.

А якщо воїн за документами потрапив під «дружній вогонь», або загинув внаслідок інших дій, які не спричинених безпосередньо противником, то отримання компенсацій може перетворитись на проблему.

Це призводить до того, що певна кількість випадків загибелі або поранення, не оформлюються як небойові втрати, а визначається як вплив противника, з добрих міркувань, щоб видати гроші родинам. І скажу чесно, я теж вважаю, що такі рішення виправдані і справедливі відносно родин загиблих, бо родини віддали найцінніше, і їхнє забезпечення – пріоритет.

З іншого боку виходить проблема, що наражається, умовно кажучи, під вогонь своїх чи підривається на мінному полі воїн, і треба було б провести службове розслідування – так хто його підрозділ туди послав, хто не довів обстановку, чи хто наніс чи не наніс хибні позначки на карту, чому не дали зв'язок та взаємодію з підрозділом, в полосі якого діяли, чому не було супроводу для заведення на позиції. А розслідування нема – тому що для надання компенсації у рапорті можуть написати – загинув від дій противника.

Але некоректна статистика не дозволяє державі бачити масштаб проблеми та виправляти її.

Умовно кажучи, якщо збитий наш літак, і є версія, що вогнем своїх сил, і загинув пілот – це визнається бойовою втратою. І тому не вивчається як організоване планування, сповіщення, зв'язок з усіма нашими силами ППО, чи не допущено якийсь збій. Але ж на війні всяке може бути, такі розслідування потрібні не для того щоб когось одразу покарати – а щоб не повторювати. А якби було об'єктивне розслідування, і виплата компенсацій не залежала від результатів такого розслідування, то було б набагато легше впорядкувати, осягнути та виправити проблему.

І не телефонували б мені професійні воїни у деяких кричущих випадках зі словами: «Нам що, теж відеозвернення записувати?»

В арміях НАТО існує дуже важлива процедура – післяопераційний аналіз After action review. Тобто аналіз дій після кожної операції, у службовому порядку. Це головний принцип самовдосконалення та власному досвіді.

Але щоб робити об'єктивний аналіз нам треба відділити питання виплат компенсацій від питання службового розслідування.

Потрібно визначити – можливо, просто постановою Кабміну, що будь-які причини загибелі або втрати здоров'я військовослужбовців, отримані внаслідок сумлінного виконання службових завдань, мають супроводжуватись законною компенсацією родині. Причому враховуючи зволікання з виплатами за поранення треба виписати порядок та терміни розгляду рішень на виплату. Бо війна – це дуже небезпечне завдання, причини втрати життя можуть бути не пов'язані з ворожим снарядом, але в будь-якому – воїн служив чесно, і віддав життя за Батьківщину, віддав життя народу країни, якому давав присягу. Це в будь-якому випадку висока честь. І ми маємо надати його родині усі належні соціальні пільги, і зробити висновки на майбутнє.